- Rus
- Ukr
Мова віщунки
Пропонуємо вашій увазі уривок з пісні авторства Ілька Біленко-Шумахера (на жаль, нами цю пісню повністю ще не перекладено). Пропонуємо прочитати її в інших мовних версіях.
1 Я прошу мовчання в усіх
священних родів,
великих та малих
синів Гєймдалля[1];
хочеш, щоб я, Всебатько[2],
багато розповіла
історій минулих
про перші дні людства.
2 Я пам’ятаю велетнів
час народження,
які в давні часи
мене породили;
дев’ять світів я пам’ятаю,
дев’ять коренів,
молодого дерева мудрості[3],
що з землі не зросло.
3 В давні часи
не було іще
ані піску, ані моря,
ані хвиль холодних;
не існувало землі,
і неба не було,
безодня зяяла
й трава не росла.
4 Доки Бурі сини[4]
тягар не підняли,
вони тоді Мідґард[5]
молодий створили;
сонце сяяло з півдня
на стіни гірські,
з ґрунту почала
зростати цибуля.
5 Сонце південне,
супутник місяця,
правицю простягло
через весь небозвід;
сонце не знало,
де має палац свій,
місяць не знав
власної сили,
зорі не знали,
де їм стояти.
6 Зійшлись тоді всевишні
раду тримати,
боги пресвяті,
і радитись сіли;
ночі та дітям її
дали назву,
ранок назвали
і полудень також,
вчора і завтра,
щоб роки рахувати.
7 Зійшлися аси[6]
на Ідавєлль[7],
вони храми й будинки
звели високі;
кузню звели,
багатство кували,
зробили лещата
та інше знаряддя.
8 В тевлі[8] грали
на луці веселі,
не було у них
нестачі у золоті,
доки три не прийшли
діви із турсів[9]
огидні надміру
із Йотунгєйму[10].
- - -
9 Зійшлись тоді всевишні
раду тримати,
боги пресвяті,
і радитись сіли,
хто має дверґів[11]
народ створити
з Бірміра крові
та з Блаіна[12] плоті.
10 Так був Модсоґнір[13]
зроблений першим
з-серед всіх дверґів,
а другим – Дурін[14];
людиноподібних вони
багато зробили
дверґів з землі,
як Дурін сказав.
11 Нюі, Ніді,
Нордрі, Судрі,
Аустрі, Вєстрі,
Альтьйов, Двалін,
Нар та Наін,
Ніпінґ, Даін,
Бівур, Бавур,
Бьомбур, Норі,
Ан та Анар,
Оін, Мьйодвітнір.[15]
12 Вєґґ та Ґандальв,
Віндальв, Торін,
Трар та Траін,
Тєкк, Літ та Віт,
Нюр та Нюрад,
тож назвала я дверґів,
Рєґін та Радсвід[16],
імен вже достатньо.
13 Філі, Кілі,
Фундін, Налі,
Гєфті, Вілі,
Ганнар, Свіур,
Біллінґ, Бруні,
Більд та Бурі,
Фрар, Горнборі,
Фреґ та Лоні,
Аурванґ, Ярі,
Ейкінскьяльді.[17]
14 Ще треба дверґів
з Дваліна війська
дітям людським
до Ловара[18] перелічити,
вони пішли
з каміння світлого
Аурванґа моря[19]
на Йоруваллі[20].
15 Були то Драупнір
та Дольґтрасір,
Гар, Гауґспорі,
Глєванґ, Ґлоін,
Дорі, Орі,
Дув, Андварі,
Скірвір, Вірвір,
Скавід, Аі.[21]
16 Альв та Інґві,
Ейкінскьяльді,
Фьялар та Фрості,
Фінн та Ґіннар;[22]
буде цей перелік
в віках існувати,
так довго, як Ловар
сам проживе.
- - -
17 Троє прийшло їх
із того війська
сильні та лагідні
до асів домівки[23],
знайшли на землі -
лежали безсильно –
Аска та Емблу[24],
позбавлених долі.
18 Ні подиху було,
ні духу не мали,
ні теплої крові,
ні вигляду доброго;
подих дав Одін[25],
душу дав Генір[26],
тепло дав Лодур[27]
і вигляд добрий.
19 Ясен, знаю, стоїть
що Іґґдрасілль зветься,
древо високе, омите
білими водами;
роса з нього сходить
і спадає на землю;
вічнозелений, він
зростає з Урд-джерела[28].
20 Звідти три діви[29]
багатовідомі
вийшли із моря,
і стали під деревом.
Урд[30] одну звати,
Вєрданді[31] іншу, -
руни різьбили, -
Скульд[32] була третя.
Закони складали,
життя укладали
усім, хто родився,
долю рекли.
21 Вона[33] пам'ятає
війну першу в світі[34],
коли Ґулльвєйґ[35]
списами забили
і в залах Високого[36]
спалили її.
Тричі спалили,
тричі родилась,
знову і знову -
вона ж ще жива.
22 Гєйд[37] її звали,
як в оселі входила,
всевидюща віщунка,
вона чари творила.[38]
Чаклувала, як може,
ворожила на щастя,
зілля варила в потіху
недобрим жінкам.
23 Зійшлись тоді всевишні
раду тримати,
боги пресвяті,
і радитись сіли,
чи мають аси
викуп сплатити,
чи мають всевишні
отримати сплату.
24 Кинув спис Одін
й у військо пожбурив,
так почалася
війна перша в світі;
впали стіни
укріплення асів,
спраглі вани у битві
ворогів зневажали.
25 Зійшлись тоді всевишні
раду тримати,
боги пресвяті,
і радитись сіли,
хто смів в небеса всі
замішати отруту,
або ж роду йотунів[39]
26 Єдиний там Тор[42] був,
сповнений гніву
не може сидіти.
Як зачув ті новини,
на присяги пішов він,[43]
повз слова і обрáзи,[44]
порушив домовленість,
що між ними була.
27 Вона знає про Гєймдалля[45],
горн його[46] сховано
під світлими гілками
дерева святого.
Ще бачить вона води
брудні спадають
з застави Всебатька[47].
Вести мені далі, чи досить?
28 На подвір’ї сиділа,
коли старець прийшов,
ас найстрашніший,
й питально у очі поглянув.
Що випитуєш в мене?
Навіщо мене спокушаєш?
Знаю я все, Одіне, -
де око ти втратив -
у славетному в світі
Міміра[48] джерелі.
Спиває мед Мімір,
щоранку спиває
з застави Всебатька.
Вести мені далі, чи досить?
...
38 Зала, бачить вона, стоїть,
сонця позбавлена,
у Настрьонді
з дверима на північ.
Скрапує отрута
крізь димохід.
Вся зала та сплетена
зі змій лихих.
39 Там бачить вона: тяглися
крізь потік непрохідний,
хто присяги порушив
і вбивці людей.
Там смокче Ніддгьоґґ
трупи померлих.
...
40 На сході сиділа стара
в Ярнвіді[49]
й народжувала там
дітей від Фєнріра[50];
буде з усіх них
один єдиний,
що Місяць зруйнує
у трольській подобі.
41 Наситить утробу
тілами загиблих,
окропить високих дім
червоною кров’ю;
зтьмяніє сонячне сяйво
тоді серед літа,
занегодить погода.
Вести мені далі, чи досить?
…
45 Брати будуть битись,
заборони порушать,
будуть родичі проливати
кров своїх рідних;
важко людству вестиметься,
перелюб учиниться;
час сокир і мечів,
тріснуть щити;
час вітрів та вовків,
доки світ не впаде.
46 Гру затіяли
Міміра діти,
кінець ознаймив
ріг Ґьялларгорн;
Гєймдалль сурмить,
підняв він свій ріг,
з черепом Міміра
Одін говорить.
47 Тремтить Іґґдрасіль,
ясен могутній,
давнє дерево стогне,
виривається йотун.
...
48 Що там із асами?
Що там із альвами?
Гуде Йотунгєйм весь,
на тінґ їдуть аси.
Стенають гноми
за кам’яними дверима,
нащадки скелясті.
Вести мені далі, чи досить?
...
50 Грюм їде зі сходу,
з липи щит попереду;
обертається Йормунґанд
в йотунськім гніві;
змій б’є по хвилях,
орел голосить,
рве трупи загиблих;
відплива Наґльфар.
51 Корабель йде зі сходу -
прийдуть Муспєлля
по морю люди,
їх Локі веде.
Пливуть усі монстри
разом зі спраглим,
з ними й брат
Бюлєйста їде.
52 Сурт йде із півдня
з прутів убивцею[51]
на мечах виблискує
сонце богів.
Скелі зіткнулися,
дикуни розбрелися,
на шлях Гєль люди ступають[52]
неба твердь розкололась”.
53 Прийшло до Глін
горе інше -
Одін виходить
з вовком на битву,
Бєлі убивця
з Суртом схопився.
Має Фріґґ
пасти кохання.
...
55 Тут вийшов сильний
син Батька Звитяги
Відар на битву
з падалі звіром.
Бив він сина Гвєдрунґа,
лезом сягаючи
меча просто серця, -
так за батька він мститься.
56 Тут вийшов знатний
син Гльодюн,
виходить Одіна син
на битву зі змієм,
мають люди усі
покинуть домівки,
у гніві вбиває
Мідґарду оборонець.
57 Сонце вже тьмяне,
впала у море земля,
зникли із неба
осяйні зірки,
дим все застилає,
пожирає вогонь,
спека усюди -
по саме небо.
...
64 Зала, знаю, стоїть
за сонце ще краща,
золотом вкрита
на Ґімлє[53] ;
там будуть жити,
її населяти, люди,
довгі роки
щастям впиватись.
Примітки:
[1] Гєймдалль (Heimdallr) - Світлий Дім. Один з асів, охоронець богів. Син Одіна (Oðinn) та дев’ятьох матерів (Анґєйї, Атли, Ґьяльп, Ґрєйп, Ейстли, Ейрґьяви, Імд, Ульврун та Ярнсакси). Живе у Гімінбьйорґові поблизу мосту Біврьост, сидячи на краю неба й охороняючи Біврьост. Він спить менше від пташки, бачить на 100 миль як вдень, так й вночі. Він чує, як проростає трава на землі та вовна на вівці. Зуби має, зроблені з золота. Атрибути Гєймдалля - горн Ґьялларгорн ("гучний горн"), меч Гьофуд ("людськоголовий") та кінь Ґулльтоп ("золотогривий"). Інші імена Гєймдалля - Ріґ (Rig; Могутній, Багатий, Конунґ), Галлінскіді (Hallinskiði; З Похиленими Рогами; Сонячний Промінь; Вісь Світу; Щілина В Скелі), Ґуллінтанні (Gullintanni; Золотозубий).
Анґєйя (Angeyja) - Солодкий Запах Острова.
Атла (Atla) - Дика.
Ґьяльп (Gjálp) - Та, Хто Кричить.
Ґрєйп (Greip) - Розумниця.
Ейстла (Eistla) - Та, Хто Сушить Хмель.
Ейрґьява (Eyrgiafa) - Та, Хто Годує Острів.
Імд (Imð) - Вовчиця.
Ульврун (Ulfrún) - Вовча Таємниця.
Ярнсакса (Járnsaxa) - Залізний Меч.
[2] Вальфьод (Valföðr) - Батько Мертвих. Поруч з іменем Всебатько (Aldafaðir) - одне з імен Одіна.
[3] Ясен Іґґдрасілль, світове дерево, на якому розкинулись всі дев’ять світів скандинавської космогонії. Дослівний переклад - "кінь Жахливого", тобто "кінь Одіна". Дев’ять світів у скандинавській міфології: Асґард (світ богів-асів), Альвгєйм (світ альвів), Ванагєйм (світ богів-ванів), Гєльгєйм (світ мертвих), Йотунгєйм (світ велетнів), Мідґард (світ людей), Муспєльгєйм (світ крижаних велетнів), Ніфльгєйм (світ крижаних велетнів) та Свартальвгєйм (світ карликів).
[4] Бурі (Buri) - Син. З його тіла три його сини створили світ.
Бурі сини - Одін, Вілі (Víli; Спраглий) та Вє (Vé; Святилище, Храм).
[5] Мідґард - Серединна Огорожа, світ людей.
[6] Аси - Одна з гілок богів, головні боги давньоскандинавського пантеону. Переважно асоціюються з війною та владою.
[7] Ідавєлль - Можливо, "Поле Вчинків". Місце збору асів на тінґ, раду.
[8] Давньоскандинавська гра, подібна до шахів або шашок. Перші згадки про цю гру сягають ІІІ століття. Достеменно правила невідомі. Зустрічаються також назви гнефатавл або тавл.
[9] Турси - Велетні.
[10] Йотунгєйм - Світ йотунів, велетнів.
[11] Дверґи (dvergr) - Карлики, гноми. Пор. німецьке zwerg або англійське dwarf.
[12] Існує припущення, що під обидвома цими іменами виступає велетень Імір (Ymir; Близнюк).
Брімір (Brimir) - Приплив або Кривава Волога.
Блаін (Bláinn) - Синій або Чорний.
[13] Модсоґнір (Móðsognir) - Втомлений.
[14] Дурін (Durinn) - Той, Хто Спить.
[15] Переклад імен: Нюі (Nýi) - Молодий; Ніді (Niði) - Чорний; Нордрі (Norðri) - Північний; Судрі (Suðri) - Південний; Аустрі (Austri) - Східний; Вєстрі (Vestri) - Західний; Альтьйов (Alþjófr) - Всезлодій; Двалін (Dvalinn) - Повільний; Нар (Nár) - Мертвий; Наін (Náinn) - Мертвий; Ніпінґ (Nípingr) - Сумний; Даін (Dáinn) - Мертвий; Бівур (Bívurr) - Бобер; Бавур (Bávurr) - Біб; Бьомбур (Bömburr) - Жирний; Норі (Nóri) - Малюк; Ан (Ánn) - Старий; Анар (Ánarr) - Інший; Оін (Óinn) - Той, Хто Лякає; Мьйодвітнір (Mjöðvitnir) - Викрадач Меду.
[16] Переклад імен: Вєґґ (Veggr) - Клин; Ґандальв (Gandalfr) - Магія Альвів; Віндальв (Vindalfr) - Альв Вітру; Торін (Þorinn) - Хоробрий; Трар (Þrár) - Впертий; Траін (Þráinn) - Впертий; Тєкк (Þekkr) - Відомий; Літ (Litr) - Кольоровий; Віт (Vitr) - Розумний; Нюр (Nýr) - Молодий; Нюрад (Nýráðr) - Нова Порада; Рєґін (Reginn) - Радник; Радсвід (Ráðsviðr) - Розумний Порадник.
[17] Переклад імен: Філі (Fíli) - Скрегочучий; Кілі (Kíli) - Клин; Фундін (Fundinn) - Підкидько; Налі (Náli) - Голка; Гєфті (Hefti) - Загарбник; Ганнар (Hannar) - Вмілий; Свіур (Svíurr) - Той, Хто Зникає; Біллінґ (Billingr) - Близнюк; Бруні (Brúni) - Ведмідь; Більд (Bíldr) - Священний Ніж; Бурі (Buri) - Син; Фрар (Frár) - Швидкий; Горнборі (Hornbori) - Сурмач; Фреґ (Frægr) - Відомий; Лоні (Lóni) - Яскравий; Аурванґ (Aurvangr) - Болотяний; Ярі (Jari) - Той, Хто Любить Сваритися; Ейкінскьяльді (Eikinskjaldi) - Дубовий Щит.
[18] Ловар (Lofarr) - Похвала Військові.
[19] Каміння світле Аурванґа моря - Швидше за все, кеннінґ на позначення бурштину.
[20] Йоруваллі - Землі піщані, можливо - кеннінґ на позначення пляжу.
[21] Переклад імен: Драупнір (Draupnir) - Крапатель [Перснів]; Дольґтрасір (Dolgþrasir) - Ворог Розмов; Гар (Hár) - Високий; Гауґспорі (Haugspori) - Той, Хто Прийшов З Пагорбу; Глєванґ (Hlévangr) - Вовк Укриття; Ґлоін (Glóinn) - Блискучий; Дорі (Dóri) - Дурень; Орі (Óri) - Нестямний; Дув (Dúfr) - Занурений; Андварі (Andvari) - Дбайливий; Скірвір (Skirfir) - Той, Хто Плюється; Вірвір (Virfir) - Кольоровий; Скавід (Skáfiðr) - Похиле Дерево; Аі (Ái) - Пращур.
[22] Переклад імен: Альв (Alfr) - Альв (альви - нижчі духи природи); Інґві (Yngvi; одне імен аса Фрєйра (Freyr)) - Спис; Фьялар (Fjalarr) - Шпигун; Фрості (Frosti) - Морозний; Фінн (Finnr) - Чарівник; Ґіннар (Ginnarr) - Той, Хто Ошукує Військо.
[23] Домівка асів - Асґард (Укріплення асів), один з дев’яти світів давньоскандинавської космології.
[24] Переклад імен: Аск (Ask) - Ясен; Ембла (Embla) - Верба.
[25] Одін (Óðinn) - Лютий. Головний бог давньоскандинавського пантеону.
[26] Генір (Hænir) - Помічник. Інші варіанти імені (різні написання в оригіналі) - Гьонір (Hønir, Hœnir, Hönir). Відомо, що він живе серед асів як заручник. Сам належить до нижчого рівня богів - ванів, які асоціюються переважно з землеробством.
[27] Лодур (Lóðurr) - Одне з імен Локі (Loki), багатогранного злого аса, який є причиною більшості проблем асів. Загалом ім’я не має усталеного академічного перекладу, існує кілька припущень. Найближчим для мене є переклад "Людяний". Можна припустити, що загалом негативний персонаж міфології Локі може виступати під цим іменем в позитивних своїх проявах.
[28] Джерело Урд - Одне з джерел давньоскандинавської міфології. Згідно зі значенням слова ("минуле"), можна зробити висновок, що той, хто вип’є води з цього джерела, знатиме про все, що колись вже трапилося в світі. Тобто, джерело історії.
[29] Три діви - Три норни, міфічні жінки, які плели людську долю.
[30] Урд (Urð) - Доля, Минуле.
[31] Вєрданді (Verðandi) - Становлення, Теперішнє.
[32] Скульд (Skuld) - Провина, Майбутнє.
[33] Вона – Вьольва говорить про себе в третій особі. Припускаю, що зміна особи в пісні могла бути спричиненою за рахунок тривалого її існування в усному мовленні, коли оповідач міг просто забути, що говорить все не від себе, а від першої особи – вьольви.
[34] Тут мається на увазі війна між асами та ванами. Ця війна може прислужитися символом зміни релігійних поглядів давніх скандинавів. А якщо копнути ще глибше – то й ключем до теорії їх походження з південних земель. Адже вани, в яких спочатку вірили давні скандинави, – це боги землеробів. А Скандинавія не надто багата на плодючі землі. Звідси випливає, що давні скандинави переселилися на ці території з південніших земель, а коли потроху від обробки землі почали відходити під впливом нових умов проживання, то почали змінювати і власний характер, який ставав все войовничішим та злішим. Таким чином і боги війни – аси – заступили місце ванів. У народних переказах ця зміна відображена у першій світовій війні, в якій гору взяли саме аси. Разом із перемогою асів наслідком війни став обмін заручниками. Так, у полон асів (і на рівень із ними) потрапив Ньйорд зі своїми дітьми Фрєйєю та Фрєйєм.
[35] Ґулльвєйґ (Gullveig) - Сила Золота. Велетунка, яка символізує владу золота. Існує припущення (доволі правдоподібне), що це була навіть не велетунка, а представниця роду ванів. Саме через наругу над нею асів й розпочалася світова війна між богами. Дехто навіть припускає, що Ґулльвєйґ - це сама Фрєйя (на користь цієї теорії грає золоте волосся останньої, яким славилась богиня).
[36] Високий - Одне з імен Одіна (Hár). Відповідно, зали Високого – Вальгалла, помешкання Одіна.
[37] Гєйд (Heiðr) - Світла або Горда.
[38] Очевидно, вьольва знову має на увазі саме себе.
[39] Йотуни - Велетні.
[40] Од (Óðr) - Несамовитий або Поет.
[41] Ода діва - Дружина Ода. Припускають, що мається на увазі Фрєйя (Freyja; Родюча). Хто ж такий сам Од - невідомо. Єдина згадка про це божество існує у "Молодшій Едді" Сноррі Стурлусона, де він характеризує його як бога, який дуже часто подорожує. Загалом в цій строфі йдеться про ті часи, коли війна вже скінчилася й боги найняли одного з велетнів відновити Асґард, зруйнований ванами. Взамін за вчасно виконану роботу йотун попросив віддати йому Фрєйю. Аси погодились на цю домовленість, вважаючи, що виконати таку важку роботу у визначені строки велетню не вийде. Тим паче, що йому заважатиме Локі.
[42] Тор (Þórr) - Грім, Громовержець. У давньоскандинавській міфології бог (ас), який відповідав за грім та блискавку, був захисником людей і постійно виправлявся у далекі країни на битви із велетнями. Син Одіна та Йорд (Jǫrð; Земля).
[43] На присяги пішов він - Мається на увазі "пішов проти усіх присяг та домовленостей".
[44] Повз слова і обрáзи… - Якими зупиняли інші боги Тора, аби він не порушував даних обіцянок.
[45] Гєймдалль (Heimdallr) - Світлий Дім. Бог (ас), охоронець Асґарду. Має неймовірний слух та зір, постійно перебуває на варті, захищаючи оселю богів від нападу. Він бачить та чує усе, що відбувається в дев’яти світах.
[46] Горн його - Ґьялларгорн (Гучний ріг), горн Гєймдалля, яким він ознайомить початок світової битви. До того часу він захований під деревом Іґґдрасіль поблизу озера мудрості.
[47] Всебатько - Одін. В оригіналі - Вальфьод (Valfǫðr) - Батько Загиблих.
[48] Мімір (Mímir) - Той, Хто Пам'ятає; велетень, який охороняє джерело мудрості, назване його іменем.
[49] Ярнвід (Járnviðr) - “Залізний Ліс”.
[50] Фєнрір (Fenrir) - “Мешканець Трясовини”. Фєнрір є одним з найвідоміших вовків давньоскандинавських переказів. Це син Локі та велетки Анґрбоди. В час Раґнарьоку він пожере Одіна, наразі ж є підступом асів зв’язаний та чекає на свій час.
[51] Убивця прутів - меч.
[52] На шлях Гєль люди ступають… - прийшов час загибелі світу, Раґнарьок.
[53] Ґімлє (Gimlé) - місцина на небесах, яка прихистить небагатьох, хто виживе під час Раґнарьоку - загибелі світу. Швидше за все виникла як алюзія на біблійну “Землю Обітовану”, це своєрідний “рай на землі” в уявленні скандинавів. Щоправда, Ґімлє все ж розташовано на небесах, у межах Асґарду, світу богів. Перекласти можна як “Земля, вкрита дахом з коштовностей”.
Оновлено 17.08.2021.