Інші саґи та пасма

Переклад: Ілько Біленко-Шумахер.

Гєймір, перебуваючи у Глюмдаллірі, почув новину про загибель Сіґурда та Брюнгільд. Доньці їхній, Аслауґ, що взяв Гєймір її в прийми, було на той час лише три зими. Знав він, що багато хто захоче тепер зашкодити дівчинці й обірвати її славний рід. Він так горював за Брюнгільд, яку колись виховав, що вже й не зважав ані на стан свій, ані на статки. Розумів Гєймір, що не зможе переховувати у себе дівчинку. Наказав він тоді виготовити собі арфу такого розміру, аби можна було в ній помістити Аслауґ та ще й статків багато золотом й сріблом. Й вирушив він так подорожувати багатьма землями, поки не прибув сюди, до Північних земель.

Автор - Гаральд Гардраді, переклад з німецької та коментар Івана Франка. Пісня про дівчину з руської країни. Перший рядок в оригіналі: “Am weiten Sizilien flog vorbei der Kiel”. Вперше надруковано українською з приміткою І{вана} Франка в журн{алі} “Літературно-науковий вісник”, 1907, кн{ига} 2, с{торінки} 315—317. Подається за першодруком перекладу. Середньовічний норвезький письменник Сноррі Стурлусон у своїй “Сазі про Гаральда Сурового” пісню Гарольда про дівчину з руської країни називає “Віси Радості”. Цей вірш Гаральда багато перекладався та переспівувався різними мовами.

На жаль, цієї саґи в українському перекладі ще не існує. Пропонуємо Вам ознайомитися з нею в інших мовних розділах.

Уривок. Переклад - Ілько Біленко-Шумахер. Оновлено - 24.11.2019.

Тут починається оповідь про чоловіка на ймення Сіґі, сина Одіна. Ще один чоловік, що тут про нього йтиметься, мав ім’я Скаді. Сіґі був багатим та дуже сильним, але Скаді переважував його і в багатстві, й у силі (так, принаймні, тоді говорили). У Скаді був раб, про якого теж варто тут згадати. Звали його Брєді. Він розумівся на всьому, до чого б не брався. Мав він атлетичне тіло та, до того ж, був звитяжнішим за інших; був Брєді розумнішим за інших воїнів, принаймні, - за більшість з них.

Оповідають, що одного разу конунґ Олав Трюґґвасон зупинився у Трандгєймі. Якось увечері прийшов до нього чоловік й повів шанобливу мову. Конунґ добре прийняв того чоловіка й запитав його, хто він такий та як зветься. Відповів той новоприбулий, що звуть його Ґєстом.