• Rus
  • Ukr
Промови Регіна / Пісні про героїв / edda.in.ua
  • Тексти
  • Статті
  • Словники
  • Фан-арт
  • Головна
  • Тексти
  • Старша Едда
  • Пісні про героїв
  • Промови Регіна

Промови Регіна

Переклад - Віталій Кривоніс.

Джерело: Журнал "Самиздат

Інша назва пісні - "Пісня про Сігурда Вбивцю Фафніра друга".

 

Сігурд пішов на стайню Хьяльпрека[1] і вибрав собі коня, якого потóму стали звати Грані. Тоді до Хьяльпрека прийшов Регін син Хрейдмара. Він був розумнішим од всіх людей і карлик на зріст. Він був мудрий, зловісний і знався на чарах. Регін виховував Сігурда, багато чого навчив і сильно любив його. Він розповів Сігурдові про своїх пращурів і родичів...

...Якось Одін, Хенір і Локі прийшли до водоспаду Андварі. Там було багато риби. Одного дверга звали Андварі. Він плавав там у воді у подобі щуки та ловив рибу собі на обід.

- Мій брат звався Отр, - мовив Регін, - він часто рибалив у подобі видри[2]. Якось він піймав лосося, сів на березі й ласував ним, замружившись. Локі пожбурив у нього каменем і вбив. Аси завважили те за великий здобуток і зняли з видри шкіру. Того ж вечора вони навідали Хрейдмара і показали йому свою здобич[3]. Тоді ми схопили їх і примусили відкупитися, набивши повністю шкіру видри золотом, а ззовні вкрити її червоним золотом. Тоді вони послали Локі шукати золото. Він пішов до Ран[4], узяв її тенета і рушив до водоспаду Андварі. Там він поставив верші, і туди потрапила щука. Тоді мовив Локі:

 

1 "Що то за риба

плавала в водах,

біди не уникла?

Голівку свою

спробуй ти геть

витягти з Хель,

знайди ти мені

полум'я вод[5]".[6]

 

Щука мовила:

 

2 "Андварі я звуся,

Оїн мій батько,

чимало я мушу тут плавати;

норна злощасна

мені так зробила,

що маю я жити в воді".

 

Локі мовив:

 

3 "Скажи-но, Андварі,

коли хочеш жити

з людьми у чертогах,

розплата яка

смертних синам,

що словом січуть?"

 

Андварі мовив:

 

4 "Розплата така

смертних синам:

Вадгельмір[7] їх чекає,

недобрі слова

і кожна брехня їх

наслідки матиме довгі".

 

Локі побачив усе золото, що Андварі мав. І коли він його забирав, то одного перстеника взяв собі. Дверг же увійшов до каменя[8] і мовив:

 

5 "Має це злато,

Густа[9] майно,

двом братам

смерть заподіяти,

згубить вісьмох ще героїв[10];

майна мого

не дістане ніхто".

 

Аси повернулися до Хрейдмара, натоптали шкуру видри золотом і поклали до його ніг. Тоді аси мали вкрити шкуру золотом згори, щоб її не було видно. Коли це зробили, Хрейдмар пішов перевірити й побачив, що одна шерстинка не вкрита. Тоді взяв Одін персня Андварі й закрив ту шерстинку. Локі мовив:

 

6 "Золота нині тобі прибуло,

отримав ти плату

велику за голови наші,

синам же твоїм

це щастя не зробить;

станеться смерть через теє багатство".

 

Хрейдмар мовив:

 

7 "Дарив ти дарунок,

дарив ти без дружби,

дарив без пошани;

життя ви свої

раніше би втратили,

якби я про те здогадався".

 

Локі мовив:

 

8 "Гірше за те,

буде, гадаю, -

родичів борня смертельна;

ненароджених воїв,

знаю напевно,

згубить ненависть".

 

Хрейдмар мовив:

 

9 "Злато червоне,

гадаю я, буде

моє, поки житиму;

погрози твої

мене не лякають,

вези їх додому собі".

 

Фафнір і Регін зажадали від Хрейдмара, щоб той розділив з ними плату за вбивство їхнього брата Отра. Той відмовив. Тож Фафнір почастував мечем Хрейдмара, батька свого, коли той спав. Хрейдмар покликав дочок:

 

10 "Люнгхейд і Лофнхейд,

спливає життя моє,

велика нужда моя".

 

Люнгхейд мовила:

 

"Батько загинув,

та скоро сестра

помститься братам".

 

Хрейдмар мовив:

 

11 "Сплоди хоч дочку

з вовчою вдачею,

як сина не матимеш

ти від героя,

дай мужа дочці

з потреби великої;

тоді їхній син

за мене помститься[11]".

 

Тоді помер Хрейдмар, а Фафнір узяв його золото. Регін попросив своєї долі, Фафнір же відмовив. Тоді Регін став радитися з Люнгхейд, сестрою своєю, як йому отримати батьків спадок. Вона мовила:

 

12 "З братом розмову

маєш почати

щиро і приязно;

не матимеш спадку,

почавши мечем

з Фафніром бесіду".

 

Все це Регін розповів Сігурдові. Одного дня Сігурд прийшов додому до Регіна, коли той був у доброму гуморі. Регін мовив:

 

13 "Прибув сміливий

Сігмунда син,

скорий в промовах,

до зали моєї,

має відвагу

мужів давнини,

і битви чекаю

від вовка голодного[12].

 

14 Я буду плекати

звитяжного князя;

нині прибув

до нас Інгві родич[13];

він стане відомим

героєм під сонцем;

сягнуть всіх земель

його долі тенета".

 

Сігурд зостався з Регіном, і той розповів йому, що Фафнір лежить на Гнітахейді у подобі змія та має жахливий шолом, що лякає кожного, хто на нього гляне.

Регін зробив Сігурдові меча, що нарекли Грамом. Він був такий гострий, що його можна було занурити у Райн[14] і пустити за течією шмат вовни, який меч розрізав легко, наче саму воду. Тим мечем Сігурд розрубав ковадло Регіна.

Після цього Регін став намовляти Сігурда битися з Фафніром. Той відповів:

 

15 "Ото зарегочуть

Хундінга чада,

ті самі, що Ейлімі[15]

здавна убили,

коли я зволію

радше шукати

персні червоні,

ніж мстити за батька".

 

Хьяльпрек конунг дав Сігурдові кораблів і людей, щоб той звершив свою помсту. Вони потрапили у велику негоду і йшли проти вітру коло якогось гірського мису. Чоловік, що стояв на горі[16], мовив до них:

 

16 "Чиї це чвалають

Ревіля коні,

скачуть по морю,

по хвилях високих?

Вітрилогривачі

піною вкриті,

дерешів моря[17]

вітер не спинить".

 

Регін мовив:

 

17 "Рушить то Сігурд

на моредеревах[18],

нас вітер несе

до нашої смерті,

високі вали

б'ють у борти,

тонуть хвиль скакуни,

а хто нас питає?"

 

Чоловік мовив:

 

18 "Хнікаром звався,

коли юний Вольсунг

радував круків

і битви давав;

звіть мене нині

Дідом-на-Скелі,

Фенгом чи Фьольніром;

поїхав би з вами".

 

Вони підійшли до суші, старий зійшов на борт і буря вщухла. Сігурд мовив:

 

19 "Скажи мені, Хнікаре,

все відаєш ти

про богів і людей:

якщо бути битві,

які то знамення

щасливі для виру мечів?"

 

Хнікар мовив:

 

20 "Прикмет є багато,

людям відомих,

щасливих для виру мечів[19];

добре вождеві

крука смолястого

мати супутником.

 

21 Інша прикмета,

коли ти виходиш

з хати на шлях,

як двох ти побачиш

мужів при дорозі,

спраглих до слави.

 

22 Є ще і третя,

почути виття

вовка під ясенем;

щастя набуде,

як першим побачиш

наближення київ шолома[20].

 

23 Людям не варто

в бій вирушати

проти заходу

посестри Місяця[21],

той переможе,

у кого зір добрий,

чиї мечоносці

шикуються клином.

 

24 Удачі не буде,

коли оступився,

на бій ідучи,

чи діси[22] недобрі

обабіч тя стануть -

отримаєш рану.

 

25 Умитий, причесаний

хай буде кожен,

і ситий зрання,

бо нам невідомо,

де стрінемо вечір;

честь бережи від наруги".

 

Сігурд мав велику битву з Люнгві Хундінгсоном і братами його. Там загинув Люнгві й три його брати. Після битви Регін мовив:

 

26 "Кривавого нині

врізав орла[23]

гострим мечем

в спину Сігмунда вбивці

шолома володар,

як ніхто він сміливий,

він землю скривавив

і радував круків".

 

Сігурд повернувся до Хьяльпрека. Тоді Регін став намовляти Сігурда вбити Фафніра.

 

Примітки і коментарі

Ця пісня разом з "Промовами Фафніра" й "Промовами Сігрдріви" утворює наратив, присвячений юності Сігурда, тим діянням, якими він зажив слави на початку своєї героїчної кар'єри. У виданнях "Старшої Едди" ці тексти зазвичай відокремлюють, але, як зазначає Михайло Стеблін-Каменський, рукопис не дає для цього достатніх підстав (зокрема, наведених назв рукопис не містить). Подібні ці три пісні також за технікою: в усіх трьох "епічні" (на вісім рядків) строфи чергуються з "гномічними" (на шість рядків). Останні не розвивають дії, а лише містять різного роду повчання.

Сюжет "Промов Регіна" розпадається на дві частини. Перша - суто міфологічна: тут діють боги, карлики-дверги, чаклуни, дракони тощо. За великого бажання в образах Отра й Андварі можна відшукати відгомін тотемізму, але на наш погляд то було би перебільшенням. Друга частина присвячена помсті Сігурда за родичів: тут йому приписано вчинок його родича Хельгі, тож цей фрагмент імовірно має пізніше походження.

[1] Хьяльпрек - батько Альва, нового чоловіка Хьордіс і вітчима Сігурда.

[2] Отр (...) часто рибалив у подобі видри - ім'я персонажа і значить "видра".

[3] Чому аси розцінили видрячу шкуру як великий здобуток, навіть не питайте. Може, це якийсь магічний фетиш, може, знак мисливського талану, а може, ілюстрація побутової вбогості людей середньовіччя, про що писав, зокрема, видатний медієвіст Жак Ле Гофф.

[4] Ран, у якої Локі позичив тенета, - дружина морського велета Егіра і матір велетенських хвиль; у свої тенета вона ловить загиблих під час шторму мореплавців.

[5] Полум'я вод - кеннінг на позначення золота.

[6] В оригіналі строфа "гномічна", має 6 рядків, а не 8.

[7] Вадгельмір - одна з підземних рік Хель.

[8] Дверг же увійшов до каменя - вважалося, що дверги живуть під землею, у печерах.

[9] Густ - предок Андварі чи й він сам.

[10] Згадані два брати - то Фафнір і Регін, а вісім героїв - Сігурд, Гуторм, Хегні, Гуннар, Атлі, Ерп, Сьорлі та Хамдір.

[11] ...тоді їхній син // за мене помститься - за Хрейдмара Фафнірові помстився Сігурд, отже він має бути онуком Люнгхейд, але далі їхня спорідненість нічим не підтверджується. Або цей мотив згодом загубився, або Хрейдмар налажав у пророцтві, або Люнгхейд не виконала його волі.

[12] ... битви чекаю // від вовка голодного - норвезьке прислів'я.

[13] Інгві родич - себто нащадок Фрейра. Під іменем Інгві це божество шанували й вважали своїм пращуром деякі західні германці; також його вважають родоначальником Інглінгів, династії данських та шведських королів. Це викликає подив: адже ні Ільвінги, ні Вольсунги не були нащадками Інгві-Фрейра (Вольсунги - нащадки Одіна, як уже було сказано). Тож Сігурда, як і Хельгі (див. примітку до строфи 57 "Першої пісні про Хельгі Вбивцю Хундінга"), було втягнуто у скандинавську родословну.

[14] Згадка німецької ріки Райн вказує на південно-германське походження сюжету.

[15] Ейлімі - дід Сігурда з боку його матері Хьордіс.

[16] Чоловік, що стояв на горі - звичайно ж, це був Одін. Хнікар, Фенг і Фьольнір, імена, якими він називається у строфі 18, відомі з інших джерел. Крім того, хнікаром зветься морська потороч у вигляді коня чи жмуту водоростів.

[17] Всі кеннінги строфи 16 є метафорами на позначення кораблів: коні Ревіля (хто такий Ревіль, достеменно не відомо; М. Стеблін-Каменський каже, що то був якийсь "морський конунг", великий ватажок вікінгів; приклади вжитку імен таких морських конунгів у "корабельних" кеннінгах наводить Сноррі Стурлусон у своєму підручнику для скальдів); вітрилогривачі (перекладацька вольність: там також ідеться про коней вітрила); дереши моря (також вольність з мого боку: дереш - то не всякий кінь, а саме чалий).

[18] Моредерева - також кораблі.

[19] Вир мечів - кеннінг на позначення битви.

[20] Киї шоломів - кеннінг на позначення воїнів.

[21] Посестра Місяця - Сонце. Сенс поради в тому, що не варто дивитися на захід сонця, вирушаючи на війну. Подибуємо на цьому прикладі негативні магічні конотації Заходу (очевидно, на противагу позитивним конотаціям Сходу - відгомін солярного культу).

[22] Діси - духи долі, можливо, валькірії.

[23] Кривавий орел - легендарна страта доби вікінгів. У жертви на спині зрізався шмат шкіри, розпрямлялися ребра і розгорталися, ніби орлині крила, а легені виймалися й розкладалися на плечах. Застосовувалася вкрай нечасто (відомі три випадки включно з цим) і завжди - як засіб помститися за старшого родича. Ймовірно, являє собою требу Одіну. Деякі дослідники вважають цей веселий звичай вигадкою.

Поділитись

Теги

Guðrúnarkviða (1) Guðrún (1) Thorpe (5) Oda (2) Lingua Latina (2) Gudrún (8) English (6) Hollander (3) Bellows (4) Völva (71) Völuspá (71) Marmier (2) Allen (2) Smith (2) Symington (2) Henderson (6) Turner (2) Herbert (2) Heinzel (2) Detter (2) Hildebrand (2) Bugge (7) Ettmüller (4) Біленко-Шумахер (7) Кривоніс (1) Jónsson (3) Grater (2) Rask (2) Schultz (6) Wieselgren (4) Тихомиров (2) Корсун (2) Свириденко (1) Мелетинский (1) Сіґурд (1) Брюнгільд (1) Сіґрдріва (1) Bray (4) Morris (2) Vigfusson (4) Wilkinson (1) Anderson (2) Coomaraswarmy (1) Morley (1) Мережко (1) Куліш (1) Кононенко (1) Ewing (1) Troncoso (1) Стеблин-Каменский (1) Ґурєвіч (19) Кулікоў (1)

Flag Counter

Hosting Ukraine

Контакти

Зворотній зв'язок

Пошук по сайту