Промови Сігрдріви

Переклад - Віталій Кривоніс.

Джерело: Журнал "Самиздат

 

Сігурд в'їхав на Хіндарфьялль і попрямував на південь до Фраккланду. Гора, яку він побачив, яскраво сяяла від палаючого полум'я, заграва сягала небес. Він дістався туди. Там стояла загорожа з щитів, а нагорі майорів стяг. Сігурд увійшов до загорожі і побачив, що там лежить чоловік, спить серед своєї зброї. Він зняв шолома з його голови. Тоді побачив він, що то жінка. Броня так добре на ній сиділа, ніби приросла до тіла. Тоді він розсік обладунки Грамом від отвору для голови до самого низу і ще поперек, до обох рукавів. Затим він зняв з неї броню. Вона прокинулася, підвелася, побачила Сігурда і промовила:

 

¹ "Що бронь пробило?

Чом я прокинулась?

Хто мене вивільнив

з блідих оков?"

 

Він мовив:

 

² "Сігмунда син, -

наразі нарізано

крукам корму, -

мечем Сігурда!"

 

Вона мовила:

 

³ "Довго я спала,

довго була непритомна,

довго лежу тут;

То Одіна воля,

щоб я не могла

поворухнутись".

 

Сігурд сів поруч і спитав її ім'я. Вона взяла ріг, повний меду, і дала йому трунок пам'яті:

 

³ "Слався, день!

Славтеся, дня сини!

Славтеся, ніч із дочками!

Незлими очима

гляньте на нас

і перемогу даруйте!

 

⁴ Шануйтеся, аси!

Шануйтесь, асіньї!

Шануйся, чим повна земля!

Мову і пам'ять

дайте нам, двом, що зустрілись,

і руки цілющі на довге життя".

 

Вона назвалася Сігрдрівою і виявилася валькір'єю. Вона розповіла, як бились два конунги. Один з них звався Хьяльмгуннар. Він був старий і великий вождь, і Одін дав йому перемогу, -

 

"інший - то Агнар,

Ауди брат,

якого ніхто

не став захищати".

 

Сігрдріва вразила Хьяльмгуннара у битві, тож за це Одін уколов її сонним шипом і сказав, що вона більше ніколи не переможе у битві, і що вона мусить вийти заміж - "я ж йому відказала, що даю непорушне слово не виходити за будь-кого з мужів, кому відомий страх". Сігурд у відповідь попросив її відкрити йому знання, коли вона відає, що відбувається в усіх усюдах. Сігрдріва мовила:

 

⁵ "Даю тобі хмелю,

дуб сходки кольчуг^[1],

де змішано міць

і славу велику;

повний він чарів

і знаків цілющих,

добрих заклять

і радості рун.

 

⁶ Ти руни могутні пізнай,

коли перемоги шукаєш,

і вріж на руків'ї меча,

інші - на жолобі,

ті ж - на клинку,

й іменем Тюра

двічі познач^[2].^[3]

 

⁷ Пізнай руни пива,

коли ти не маєш

довіри до жінки;

на розі ріж знак,

на звороті руки

і ніготь поміть знаком Науд.

 

⁸ Познач повну чашу,

пильно гляди,

кинь зілля в питво^[4];

я знаю - так зробиш,

й до меду ніколи

лиха тобі не вмішають.

 

⁹ Пізнай руни ти допомоги,

якщо помогти забажаєш

дитя народити жоні;

долоню познач,

суглоби схопи,

проси в духів блага.

 

¹⁰ Руни прибою пізнай,

як поміч потрібна

в протоці коневі вітрила^[5];

на штевні ріж руни

і на стерні,

й на веслах їх випали,

тоді тебе вал не зупинить,

ні чорнії хвилі,

прибудеш здоровий до гавані.

 

¹¹ Пізнай руни крони,

якщо лікувати бажаєш

і рану загоїти;

руни зроби на корі

й на стовбурі древа,

що хилить гілляччя на схід.

 

¹² Пізнай руни мови,

й за лихо тобі

лихом ніхто не відплатить:

змотай їх,

зв'яжи їх,

збери їх докупи

на тингу тому,

де має народ

виносити присуд.

 

¹³ Розуму руни пізнай,

як кожного хочеш

знати думки;

їх прочитав,

їх начертав

їх вигадав Хрофт

з тої вологи,

що натекла

з черепу Хейддраупніра

і з рогу Ходдрофніра.

 

¹⁴ Стояв на горі

з Бріміра лезом,

на голові мав шолома;

сказала там вперше

голова Міміра

мудрості слово^[6].

 

¹⁵ На щиті начертав їх

для сяйного бога,

на вухах Арвака

і на копитах Альсвіна,

на колесі верткому

вбивці Хрунгніра^[7],

на зубах Слейпніра^[8]

і на ременях саней.

 

¹⁶ На ведмежих лапах

і на язиці Брагі^[9],

на вовчому кігті

й на орлиному дзьобі,

на кривавих крилах

і на краю моста,

на руках, що звільняють^[10],

на цілющому сліді.

 

¹⁷ На бурштині й на златі,

на людських оберегах,

у вині й у пиві,

на щастя престолі^[11],

на Гунгніра^[12] вістрі

й на Грані грудині,

на нігтях норни

і на дзьобі сови.

 

¹⁸ Всі руни накреслив,

усі руни врізав,

із медом священним

змішав і послав їх

шляхами широкими:

котрісь для асів,

котрісь - для альвів,

ці - ванам премудрим,

ті - роду людей.^[13]

 

¹⁹ То грамоти руни^[14],

руни підмоги^[15],

і всі руни пива,

й руни могутності,

ти не забудь їх

і не зіпсуй їх

для власного ж блага;

згодяться вони, як затямиш,

до самого скону богів.

 

²⁰ Тепер обирай,

бо вибір ти маєш,

високий клен зброї^[16];

скажи чи мовчи,

як є щось на думці;

лихе нам судилось".

 

Сігурд мовив:

 

²¹ "Тікати не буду,

хоч присуд свій знаю недобрий,

я не боягузом родився;

поради твої

всі я отримаю,

їх збережу, поки житиму".

 

Сігрдріва мовила:

 

²² "Я дам тобі першу пораду:

з родом своїм

чвар не веди;

відклади помсту,

хоч би тобі і зашкодили;

отримаєш плату в день смерті.

 

²³ Дам тобі другу пораду:

клятв і обітниць

ти не давай, не дотримавши;

пагони зла

дістануть невірного;

нещасним є вовк^[17].

 

²⁴ Дам тобі третю пораду:

на тингу не знайся

з людом непевним,

бо муж нерозумний

часто дозволить собі

слово лихе, не подумавши.

 

²⁵ Та гірше за все,

коли мовчазний ти,

завважать тебе боягузом,

і буде то правда;

з поганої слави

не буде добра, -

іншого дня

наклепника вбий,

викуп візьми за облуду.

 

²⁶ Дам і четверту пораду:

як відьмину хату,

сповнену скверни,

стрінеш собі на шляху,

там не гостюй,

хоч би й ніч тя застала.

 

²⁷ Погляд проникливий

треба нащадкам людським,

яких жде запеклий двобій;

часто злодумні жінки

край дороги сидять,

вони й меч, і спокій спаскудять.

 

²⁸ Дам я і п'яту пораду:

хоч би побачив красивих

жінок ти на лаві,

срібло споріднення^[18]

хай пильність твою не затьмарить;

хай не полонять тебе жінок поцілунки.

 

²⁹ Дам я і шосту пораду:

як слово хмільне

мовців до біди доведе,

п'яних розмов

не починай з древом свари^[19];

вино розум краде.

 

³⁰ Пісні та пиво

часто призводять

до лиха значного;

декого вбито,

дехто - в біді;

безліч таких, нещасливих.

 

³¹ Дам я і сьому пораду:

якщо ворогуєш ти

з мужем звитяжним,

битися краще,

ніж спаленим бути

в своєму обійсті.

 

³² Дам я і восьму пораду:

бережися від скверни

й від знаків зловісних;

не зваблюй ні діви,

ані заміжньої жінки

до втіхи сумнівної.

 

³³ Дам і дев'яту пораду:

подбай ти про мертвих,

в землю зарий, де знайдеш:

від хворі померлих,

чи в морі померлих,

чи зброєю вбитих.

 

³⁴ Тіло омий,

руки і голову,

волосся чеши,

покійному, перше ніж

класти його у труну,

і доброго сну побажай.

 

³⁵ Дам я десяту пораду:

віри не йми

вовчому слову ніколи,

вбитого брат

чи той, кому батька ти вбив, -

син стане вовком,

хоч ти йому златом платив.

 

³⁶ Кривда й ненависть

спочинку не відають,

ані образа отримана;

розум і зброя

герою потрібні,

щоб першим зробитись зі смертних.

 

³⁷ Одинадцяту дам я пораду:

підлості ти стережися,

що можуть і друзі зробити;

здається, що довге життя

не судилося князю;

сильно бо ширяться свари".

 

Примітки і коментарі

"Промови Сігрдріви" ("Sigrdrífumál") - заключна пісня з наративу про юність Сігурда. Вона не завершена: кінець тексту потрапляє у лакуну рукопису. На думку дослідників, сюжет пісні є варіацією на тему Сплячої Красуні. Валькірія Сігрдріва тут ще не ототожнюється з іншою валькірією, Брюнхільд. Сігрдріва дає героєві настанови міфологічного характеру з тої причини, що під час довгого сну її дух міг мандрувати усіма усюдами (шаманська практика, з якою скандинави були знайомі зокрема й через контакти з фінами й саамами). Михайло Стеблін-Каменський зазначає, що строфи 3-4 носять характер гімну.

[1] Дуб сходки кольчуг (brynþings apaldr) - кеннінг на позначення воїна; "сходка кольчуг" чи "тинг обладунків" - битва; слово apaldr означає, власне, не дуб, а яблуню.

[2] ...іменем Тюра двічі познач - Тюр вважався покровителем чесного двобою, "правильної" війни, статусних воїнів, тому його іменем позначається меч як "біла", статусна зброя, знаряддя спеціально-бойового призначення, на відміну від, скажімо, списа.

[3] Строфа 6 має в оригіналі 6 рядків, а не 7.

[4] ...кинь зілля [lauki] в питво - тоді отруту і чари буде знешкоджено. В оригіналі йдеться про часник або цибулю. Цій городині надавалася магічна сила.

[5] Кінь вітрила (seglmarr) - кеннінг на позначення корабля.

[6] Сюжет із головою Міміра відомий з "Саги про Інглінгів" з "Кола Земного" Сноррі Стурлусона. Після війни асів і ванів Міміра послали ванам як заручника. Сталося так, що вани його вбили і послали голову назад. Одін її набальзамував і радився з нею.

[7] Вбивця Хрунгніра - Тор; вертке колесо - на його возику, запряженого цапами.

[8] Арвак, Альсвін, Слейпнір - міфологічні конячки; перші двоє тягнуть небосхилом сонце на колісниці, а Слейпнір - восьминогий кінь Одіна.

[9] Брагі - легендарний скальд імовірно ІХ століття, згодом - божественний покровитель поезії; саме його вірші - найдавніші взірці скальдичної поезії, які до нас дійшли.

[10] ...на руках, що звільняють (á lausnar lófa) - варіант: "на руках повитухи", дослівно: "на звільняючих/дозволяючих долонях".

[11] ...на щастя престолі (á vilisessi) - дослівно: "на сидінні задоволення"; ймовірно, йдеться про серце чи груди.

[12] Гунгнір - спис Одіна, що не знає промаху.

[13] Строфа 18 має в оригіналі 8 рядків, а не 9.

[14] Грамоти руни (bókrúnar) - дослівно: "букові руни". Перші "книги" германців різалися на букових дощечках, тому в германських мовах бук - "книжне", "грамотне" дерево (пор. англ. book і beech, також - дуже промовистий приклад - нім. Buche і Buch).

[15] Руни підмоги (bjargrúnar) - варіант перекладу: "руни народження". Йдеться про магічні знаки, що мали допомогти жінці народити дитину.

[16] Клен зброї (vápna hlynr) - кеннінг на позначення воїна.

[17] ...нещасним є вовк (armr er vára vargr) - вовком у метафоричному сенсі кваліфіковано зрадника, порушника клятви.

[18] Срібло споріднення (sifja silfr) - неясної семантики кеннінг на позначення жінки.

[19] Древо свари (dolgvið) - кеннінг на позначення воїна (дослівно: 'дерево жахливої ворожнечі').