Пророцтво Гріпіра

Переклад - Віталій Кривоніс.

Інша назва пісні - "Пісня про Сігурда Вбивцю Фафніра перша".

Гріпіром звали сина Ейлімі, брата Хьордіс. Він правив країною і був мудрішим і далекогляднішим від усіх людей. Сігурд їхав сам-один і прибув до чертогів Гріпіра. Його помітили. Він знайшов чоловіка на ґанку чертогу, якого звали Гейтір. Тоді Сігурд звернувся до нього:

¹"Хто тут живе,

чия то твердиня?

Людовелитель^[1]

яке носить ймення?"

Гейтір мовив:

"Гріпіром звуть

великого мужа,

що на землі

править тутешній".

Сігурд мовив:

²"Мудрий правитель

нині чи вдома,

чи вийде до мене

князь на розмову?

Слів потребує

муж малознаний,

волію я мудрого

бачити Гріпіра".

Гейтір мовив:

³"Добрий наш конунг

спитає у Гейтіра,

що то за муж

шукає з ним бесіди".

Сігурд мовив:

"Сігурдом звуся,

народжений Сігмундом,

а Хьордіс - то є

матір героя".

⁴Тоді пішов Гейтір

до Гріпіра й мовив:

"Прибув чоловік,

чекає назовні;

гарно він вбраний,

шляхетний на позір,

бажає він, княже,

з тобою зустрітись".

⁵Вийшов з чертогу

поставний господар,

і до героя

ґречно звернувся:

"Запрошую, Сігурде,

ждав тебе здавна,

а ти візьми, Гейтіре,

Грані на стайню".

⁶Промови повчальні

й бесіди довгі

тоді завели

герої на зустрічі.

Сігурд мовив:

"Скажи, коли знаєш,

матері брате,

як у Сігурда

життя обернеться?"

Гріпір мовив:

⁷"Будеш ти мужем

кращим під сонцем

і найславнішим

з героїв народжених,

щедрим на злато,

скупим на втечу,

шляхетним на позір

і справним в промовах".

Сігурд мовив:

⁸"Скажи, певний княже,

спраглому слова

Сігурду, мудрий,

якщо передбачив,

що спершу трапить

мені у дорозі,

щойно поїду

геть з твого двору?"

Гріпір мовив:

⁹"Спершу ти, княже,

за батька помстишся,

та ще за Ейлімі

прикру загибель,

будеш суворих ти

Хундінга чад

разити на смерть,

перемогу здобудеш".^[2]

Сігурд мовив:

¹⁰"Скажи, благородний,

родичу мій,

в розумній розмові

мудрі слова:

чи бачиш ти Сігурда

подвиг найбільший,

славне діяння

під неба наметом^[3]?"

Гріпір мовив:

¹¹"Один ти побореш

змія вогненного,

ліг той жаднюга

на Гнітахейді,

ще ти обох

мертвими зробиш

Регіна й Фафніра;

віщує те Гріпір".

Сігурд мовив:

¹²"Багатство здобуду,

якщо подолаю

в битві хранителя^[4],

як каже мудрець;

думкою линь

і далі скажи,

що станеться згодом

зі мною в житті?"

Гріпір мовив:

¹³"Ти віднайдеш

Фафніра сховок

і забереш

дóбра прекрасні,

злато складеш

Грані на спину;

до Гьюкі поїдеш,

вождь переможний".

Сігурд мовив:

¹⁴"Маєш герою

в розумних речах,

владцю звитяжний,

більше сказати:

Гьюкі я гість

і люду його,

що станеться згодом

зі мною в житті?"

Гріпір мовив:

¹⁵"Спить на горі

княжа дочка,

вбрана у бронь,

після Хельгі убивства;

ти розсічеш

гостролезим мечем,

розколеш броню

загибеллю Фафніра^[5]".^[6]

Сігурд мовив:

¹⁶"Розсічена бронь,

взяла жінка слово,

що пробудилась,

облишила сон,

що ж тая панна

до Сігурда мовить,

щастя якого

зробить герою?"

Гріпір мовив:

¹⁷"Вона тебе зробить

знавцем таємниць,

усіма смертними

здавна шуканих,

кожної мови

людською навчить тебе,

й життя лікувати,

в пошані ти житимеш, конунг".

Сігурд мовив:

¹⁸"Нині нарешті

дістав я знання,

шляхом із цього

двору час їхати,

думкою линь

і далі скажи,

що станеться згодом

зі мною в житті?"

Гріпір мовив:

¹⁹"Ти віднайдеш

Хейміра хату

і радість велику

в гостях у конунга;

вказано Сігурду

все, що я бачив,

питати не варто

Гріпіра далі".

Сігурд мовив:

²⁰"Втіхи замало

мені з таких слів,

бачиш ти далі,

ніж кажеш, владико;

знаєш ти більше

про Сігурда горе,

тож, Гріпіре, спраглому

все розкажи".

Гріпір мовив:

²¹"Переді мною

лягло життя твоє

в ясному світлі,

зору доступне,

я не по праву

звуся розумним,

ані провидцем,

бо більше не відаю".

Сігурд мовив:

²²"Мужа не знаю

на всій я землі,

хто бачив би далі

майбутнє за Гріпіра;

не маєш ховати,

хай навіть ганьбою

судилось мені

покрити себе".

Гріпір мовив:

²³"Не буде ганьби

тобі у житті,

в тому будь певен,

шляхетний герою;

тому вознесеться

над світом живих,

списобурі прохач^[7],

ім'я твоє дуже".

Сігурд мовив:

²⁴"Кепсько, гадаю,

на тому було б

Сігурду з князем

отак розпрощатись;

бачиш ти шлях мій, -

вдаль він проліг весь -

відкрий, коли можеш,

матері брате".

Гріпір мовив:

²⁵"Тепер треба Сігурду

прямо сказати,

бо воїн мене

до того примусив;

знаєш ти добре,

що я не збрешу:

про день я твоєї

смерті повім".

Сігурд мовив:

²⁶"Я не волів би

князя гнівити,

добрі поради

Гріпір дає;

нині волію

правду дізнатись,

хоч би й печальну,

про Сігурда вчинки".

Гріпір мовив:

²⁷"Діва є в Хейміра

гарна на вигляд,

носить вона

Брюнхільд імення,

дочка то Будлі,

але славний конунг

Хеймір виховує

діву сувору".

Сігурд мовив:

²⁸"Що мені з того,

що тую дівицю

гарну на вигляд

виховує Хеймір?

Маєш ти, Гріпіре,

ясно казати,

бо бачиш ти всі

судьби людські".

Гріпір мовив:

²⁹"Вона відбере

всі твої радощі,

діва прекрасна,

вихóванка Хейміра,

ні сну, ні спочинку

тобі не судилося,

людей ти облишиш,

її лиш угледівши".

Сігурд мовив:

³⁰"Як же до зцілення

Сігурд дістанеться?

Повідай про те,

Гріпір, як можеш;

чи я за дівчину

викуп сплачу,

за ту прекрасну

княжу дочку?"

Гріпір мовив:

³¹"Всі ви дасте

вірності клятви

повноміцні,

та мало їх здержите;

гостем ти Гьюкі

станеш на ніч,

і вже не згадаєш

годóванку Хейміра".

Сігурд мовив:

³²"Що це ти, Гріпір,

пророчиш мені,

ти бачиш непевність

у серці героя,

мушу я ту

зрадити діву,

що думи усі

мої полонила".

Гріпір мовив:

³³"Ти зрадиш, герою,

заради іншої,

розплатишся ти

за волю Грімхільд,

ти свататись будеш

до ясноволосої

дочки її, яка

смерть принесе королю".

Сігурд мовив:

³⁴"Чи стану я Гуннара

родичем певним

і Гудрун собі

візьму за дружину?

Гарна то жінка

стане для князя,

якщо моя смерть

мене не турбує".

Гріпір мовив:

³⁵"Ти від Грімхільд

шкоди зазнаєш,

попросить вона тебе

Брюнхільд здобути

Гуннару в жони,

Готів господарю^[8],

задум ти втілиш

матері князя".

Сігурд мовив:

³⁶"Зробиться лихо,

те мені ясно;

в мандрах недолю

наврочено Сігурду,

якщо я прекрасну

діву дістану

іншому в руки,

яку так кохаю".

Гріпір мовив:

³⁷"Будуть обоє

клятви давати^[9]

Гуннар і Хегні,

і ти, княже, третій,

обличчями ви

обміняєтесь в мандрах,

Гуннар і ти;

Гріпір не бреше".

Сігурд мовив:

³⁸"Як станеться це,

як зможем змінити

вигляд і вдачу,

в путь вирушаючи?

Готують оману

духи недолі,

морок усюди,

скажи про це, Гріпір".

Гріпір мовив:

³⁹"Подоби ти Гуннара

й вдачі набудеш,

мову ж свою

і знання збережеш;

заручишся ти

з відважною дівою,

вихованкою Хейміра,

того не уникнеш".

Сігурд мовив:

⁴⁰"Кепсько виходить,

бо скажуть погано

в сагах про Сігурда

люди на зустрічах,

бо я не волію

зманити оманою

жінку героя,

що я так шаную".

Гріпір мовив:

⁴¹"Лежатимеш ти,

герою звитяжний,

з дівою тою,

мов син коло матері;

тому вознесеться

над світом живих,

людей повелитель,

ім'я твоє дуже".

Сігурд мовив:

⁴²"Як годною стане

дружина для Гуннара,

славніша зі смертних, -

скажи мені, Гріпіре, -

хоч має три ночі^[10]

та жінка зі мною

спати любенько?

Так не годиться".

Гріпір мовив:

⁴³"На весільнім пиру

вип'ють обоє,

Сігурд і Гуннар,

у Гьюкі чертогах;

зміниться вигляд,

як рушите з дому,

та розум свій кожен

при собі залишить".

Сігурд мовив:

⁴⁴"Яка буде втіха

після весілля

з того родичання,

скажи мені, Гріпіре;

чи Гуннару буде

суджено радість

відтоді, чи випаде

щастя мені?"

Гріпір мовив:

⁴⁵"Згадаєш ти клятви,

та будеш мовчати,

житимеш з Гудрун

у добрих порадах,

а Брюнхільд завважить

низьким те заміжжя,

задумає засіб

за себе помститись".

Сігурд мовив:

⁴⁶"Що стане за викуп,

який візьме жінка,

що ми її хитрістю

зробили дружиною?

Отримала панна

від мене присягу,

слово таємне,

що я не дотримав,

і радості мало".^[11]

Гріпір мовив:

⁴⁷"Прямо вона

Гуннару скаже,

що вельми погано

ти слово тримаєш,

а конунг шляхетний

з усіх, кого знає,

Гьюкі нащадок,

тобі, княже, вірить".

Сігурд мовив:

⁴⁸"Що це ти, Гріпір,

пророчиш мені,

будуть правдиві

для мене слова ті,

чи збреше про мене

жінка достойна

й про себе саму?

Скажи мерщій, Гріпіре".

Гріпір мовив:

⁴⁹"Матиме гнів

на тебе воїтелька^[12],

не з доброї вдачі

погибель замислить,

гожій ти жінці

зла не робив,

хоч жінку для конунга

хитрістю взяв^[13]".

Сігурд мовив:

⁵⁰"Чи Гуннар мудрий

скориться тиску,

чи Гуторм і Хегні

підуть його шляхом?

Чи Гьюкі сини

родича кров'ю

леза зчервонять?

Кажи нині, Гріпіре".

Гріпір мовив:

⁵¹"Сповиє у Гудрун

мороком серце,

брати її стали

твоїми убивцями,

слідом за радістю

горе настало

для мудрої жінки;

провина то Грімхільд.

⁵²Та маєш ти знати,

герою звитяжний,

що князю дарів

за життя не забракне:

не зможе ніхто

з мужів на землі

під сонця оселею^[14]

з тобою зрівнятися, Сігурде".

Сігурд мовив:

⁵³"Знавцеві пошана,

не здолати недолі,

нині ти, Гріпіре, ладно

просьбу мою вдовольнив;

більше добра

прорік би ти нині

мені у житті,

якби тільки міг".

Примітки і коментарі

"Пророцтво Гріпіра" є зачином до циклу пісень про Сігурда і являє собою стислий послідовний сюжетний переказ його пригод. Дослідники сходяться на тому, що цей текст має чи не найпізніше походження серед еддичних пісень, і вже точно це наймолодший ісландський твір про Сігурда. Записаний, чи радше написаний не раніше 1200 року. Можна погодитися з Генрі Белоузом, англійським перекладачем "Старшої Едди", що укладач "Пророцтва..." є власне автором оригінального твору, записаного на основі стародавніх переказів (імовірно, почасти навіть записаних) з метою упорядкування матеріалу відповідної тематики. Варто зауважити, що сам Гріпір, стрий Сігурда, більше ніде не згадується, і є персоною, повністю вигаданою задля підтримки бінарної симетрії структури твору.

Пісню побудовано у вигляді послідовності питань Сігурда про його майбутнє і відповідей Гріпіра. Подібну форму подибуємо у "Бесіді з Вафтрудніром" і "Промовах Альвіса". Як дотепно відзначив Михайло Стеблін-Каменський, "форма симетричних питань і відповідей викликає деякі повтори і невідповідності" (наприклад, див. примітку до строфи 42). Технічно твір досить рівний, тут нема ані потужних образів, ані яскравих висловів, мова героїв рясніє кліше і бляклими, банальними фразами. Наявні ознаки поезії скальдів - алітерація, нечисленні хейті та кеннінги. "Пророцтво..." до певної міри проливає світло на загальну вольсунго-нібелунгівську колізію та постать Сігурда, але цього явно замало для створення його психологічного портрету навіть у найзагальніших рисах.

[1] Людовелитель - в оригіналі þjóðkonung, "король народу".

[2] У строфі 9 Сігурдові приписано подвиг його брата Хельгі Ільвінга - саме він помстився за Сігмунда й Ейлімі Хундінгсонам в битві на Логафьоллі (див. "Першу пісню про Хельгі Вбивцю Хундінга", строфи 10-14, і "Другу пісню про Хельгі Вбивцю Хундінга", прозовий фрагмент між строфами13 і 14).

[3] під неба наметом - himinskautum, букв. "неба тканина/рядно".

[4] хранителя - в оригіналі virðum, себто "страж, охоронець" чи "хірдман", королівський дружинник. Чому так названо змія Фафніра - важко сказати напевно.

[5] Загибель Фафніра - меч Сігурда наймення Грам.

[6] У строфі 15 йдеться про валькірію, яку розбудив Сігурд (імовірно, це Сігрдрів, яку тут ще не ототожнено з Брюнхільд, себто подано більш давню форму сказання).

[7] списобурі прохач (naddéls boПi) - "той, хто просить про бурю цвяхів", де nadd - цвях, хейті списа, відтак nadd-él - "буря списів", кеннінг на позначення битви.

[8] Готів господар - готами звалися південні германські народи, також слово вживається як хейті на позначення воїнів, героїв per se. Імовірний історичний прототип Гуннара, такий собі Gundicarius, одначе, був правителем не готів, а бургундів, чиє королівство на Рейні знищили гуни Аттіли 437 року.

[9] Клятви, якими обміняються Гьюкунги і Сігурд - обітниця побратимства.

[10] Кажучи про три ночі, Сігурд ніби сам доповнює пророцтво Гріпіра.

[11] Строфа 46 має в оригіналі 8 рядків, а не 9.

[12] воїтелька - в оригіналі rík brúðr, "витязь-жінка".

[13] ...гожій ти жінці // зла не робив, // хоч жінку для конунга // хитрістю взяв - тут з Гріпіром важко погодитись. Він не такий уже і мудрий, явно не знавець психології: для жінки такий обман є саме злом, яке можна порівняти з фізичною шкодою. В оригіналі вжито слово grand, яке перекладається як "біль, шкода, збиток, зло, знищення" тощо. Можливо, цей термін передбачає передусім фізичні конотації, але не варто забувати, що в тогочасному суспільстві - нагадаємо, що це суспільство, де воїнська культура є панівною, аудиторією героїчних переказів є представники воїнської страти, до якої належить і сама Брюнхільд, - так от, у такому суспільстві порушення честі дорівнює замаху на життя.

[14] Сонця оселя - кеннінг на позначення неба.

Поділитись