- Rus
- Ukr
Перша пісня про Гудрун
Переклад - Віталій Кривоніс.
Джерело: Журнал "Самиздат
Гудрун сиділа над мертвим Сігурдом. Вона не плакала, як інші жінки, проте ладна була померти від горя. Жінки та чоловіки намагалися її розрадити, але то було нелегко. Люди казали, що Гудрун скуштувала серце Фафніра і знала пташину мову.
Це є пісня про Гудрун:
1 Була тоді Гудрун
готова померти,
як сіла над Сігурдом,
скорботою сповнена;
вона не зітхала,
і рук не ламала,
і не голосила,
як інші жінки.
2 Зверталися ярли[1]
всемудрі до неї,
аби полегшити
горя тягар;
не плакала Гудрун,
хоч біль її мучив
такий, що чекала
вона лише смерті.
3 Сідали прегарні
ярлів жінки,
прикрашені златом,
поруч із Гудрун;
вони розмовляли
про лихо своє,
яке їм усім
болю завдало.
4 Тоді мовить Гьяльфлауг,
Гьюкі сестра:
"Я на землі
є найнещасніша:
п'ятьох я мужів
втратила тяжко,
двох дочок,
трьох сестер,
вісім братів,
одна я живу".
5 Не плакала Гудрун,
хоч біль її мучив
такий, що бажала
вона лише смерті,
важко на серці,
над тілом героя.
6 Тоді мовить Херборг,
Гунланду хазяйка:
"Тяжче мені
випало горе:
мої сім синів
і мій чоловік -
у землях південних
загинули всі.
7 Батько і матір,
четвірко братів,
якими у хвилях
тішився вітер,
пробиті борти,
потонув корабель.
8 Я відспівала[2],
я споряджала,
я поховала
їхні тіла;
сама я півроку
те горе носила,
жодна людина
мене не розрадила.
9 Тоді я сама
в неволю потрапила,
цілих півроку
там провела;
мала вдягати
я і взувати
правителя жінку
кожного ранку.
10 Страшно вона
мене через ревнощі
лаяла й важко
била по щоках;
ґазду того я
вважала найкращим,
але ту ґаздиню
вважала найгіршою".
11 Не плакала Гудрун,
хоч біль її мучив
такий, що бажала
вона лише смерті,
важко на серці,
над тілом героя.
12 Тоді мовить Гулльронд,
Гьюкі дочка:
"Не можеш ти, мамо[3],
хоч мудрою звешся,
втішити юнку,
горе розрадити".
Радить вона
тіло князя відкрити.
13 Зняла покривало
вона тоді з Сігурда,
голову вклала
їй на коліна:
"Глянь на коханого,
в губи цілуй,
так, як вітала
завжди героя".
14 Глянула Гудрун
один лише раз
на княже волосся,
червоне від крові,
на очі героя,
що більше не сяють,
на духу притулок[4],
зруйнований лезом.
15 Тоді опустилась
Гудрун на ложе,
волосся скуйовдилось,
щоки червоні,
сльози дощем
ллялись на коліна.
16 Тоді заридала
Гудрун, дочка Гьюкі,
сльози потоком
бігли на ложе,
заголосили
гуси знадвору,
птаство чудове,
дівоче майно.
17 Тоді мовить Гулльронд,
Гьюкі дочка:
"Не знаю кохання
за ваше сильнішого
серед людей
на цілій землі;
смутилась моя
на дворі чи в хаті
сестра, коли Сігурда
поруч не було".
Гудрун мовила:
18 Був Сігурд мій поруч
із Гьюкі синами
як стебло цибулі
понад травою
чи камінь коштовний
серед намиста,
був самоцвітом він
з-поміж героїв.
19 Конунга я
цінувала сильніше,
ніж разом усі
діси Владики[5];
стала я нині
дрібна, як листочок
у кроні верби
через княжу загибель.
20 Втратила я
на престолі й на ложі
любого мужа
з вини синів Гьюкі;
з вини синів Гьюкі
болить мені серце,
їхня сестра
гірко ридає.
21 Так цього люду
землі спустошаться,
як ви самі
клятви дотримали;
не будеш ти, Гуннаре,
золотом тішитись;
персні твої
згублять тебе,
бо не дотримав
присяги ти Сігурду.
22 Часто бувало
тут веселіше,
ніж коли Сігурд
Грані сідлав
і вирушив сватати
Брюнхільд для родича,
жону лиховісну,
лихої години".
23 Тоді мовить Брюнхільд,
Будлі дочка:
"Втратить та жінка
мужа й дітей,
яка тебе, Гудрун,
до сліз довела
і вранці тобі
мову вернула".
24 Тоді мовить Гулльронд,
Гьюкі дочка:
"Мовчи ти, ненависне
всім твоє слово;
героя шляхетного
ти погубила;
жене тебе хвиля
злої недолі,
в сильній скорботі
сім королів
і свара велика
поміж жіноцтвом".
25 Тоді мовить Брюнхільд,
Будлі дочка:
"Винен єдиний
Атлі у злочинах,
Будлі нащадок
і кревний мій брат.[6]
26 Ми зріли - в чертогах
володаря гунів
вогонь змієложа[7]
князя оздобив;
дорого я
за той шлях заплатила,
того не забуду,
поки жива".
27 Стояла вона,
сили збирала,
палали у Брюнхільд,
Будлі дочки,
очі вогнем,
отрутою дихала,
коли вона зріла
Сігурда рани.
Потім Гудрун вирушила через ліси і пустки до Данії й була там при Торі доці Хакона сім півріч. Брюнхільд не бажала жити по смерті Сігурда. Вона веліла вбити вісім своїх рабів і п'ятьох служниць. Тоді лягла вона на меча і померла, як сказано у "Короткій пісні про Сігурда".
Примітки і коментарі
Ця пісня є взірцем елегійної поезії, направду не дуже притаманної саме ісландській традиції, хоча і засвідчує розвинену культуру жанру плачу (голосіння). Можливий стилістичний вплив англосаксонської елегійної літератури або відповідних німецьких і данських балад. Як зазначають дослідники, "Перша пісня про Гудрун" є найбільш закінченою і цілісною з низки подібних пісень у "Старшій Едді". Чільна її тема - оплакування Гудрун втрати її чоловіка Сігурда. Присутній досить широкий емоційний діапазон - мовчазне горе Гудрун на початку і її бурхлива реакція наприкінці та холодна рішучість Брюнхільд. Маємо аж два типу емоційної реакції на трагедію. Певним чином характеризує героїнь той факт, що Брюнхільд була досить стримана у зовнішніх проявах свого горя, але зрештою наклала на себе руки, а Гудрун виплакалася й знайшла причини і сили жити далі, хоч і не з ріднею.
[1] Ярли (і далі жінки ярлів) - тут ідеться про первинне значення цього терміну: шляхетні воїни з війська Сігурда і синів Гьюкі, а також відповідно їхні дружини.
[2] ...відспівала (göfga) - радше "виказала останні почесті", позаяк göfga означає "шанувати", "славити", "вклонятися" у ритуально-релігійному сенсі.
[3] ...мамо - в оригіналі fóstri, тобто "вихователька", "годівниця".
[4] духу притулок (hugborg), власне "кріпость духу" - кеннінг на позначення грудей.
[5] діси Владики (Herjans dísi) - тобто валькірії, духи/богині Владики (Одіна). Можливо, це натяк на те, що Гудрун кохала Сігурда сильніше, ніж Брюнхільд, яка низкою джерел фіксується у якості валькірії.
[6] У строфі 25 йдеться про те, що Брюнхільд вийшла за Гуннара під тиском її брата Атлі, хоча сама покохала Сігурда (див. строфу 35 і далі "Короткої пісні про Сігурда").
[7] вогонь змієложа (eld ormsbeðs) - кеннінг на позначення золота (вважалося, що дракон спить на золоті).