- Rus
- Ukr
Промови Грімніра
Переклад - Віталій Кривоніс.
Джерело: Журнал "Самиздат".
Про синів Храудунга конунга
Храудунг конунг мав двох синів. Один звався Агнар, а інший - Гейрред. Агнару було десять зим, а Гейрреду - вісім. Якось вони удвох рушили на човнику з рибальським знаряддям трохи порибалити. Здійнявся сильний вітер, і ïх віднесло у відкрите море. Крізь нічний морок дісталися вони землі та подалися вгору, де зустріли бідне селянське подружжя. Поселяни надали ïм притулок. Бабця заопікувалася Агнаром, а дідо - Гейрредом.
Навесні старий дав ïм човника. Старенька пішла ïх проводити, а старий мав тим часом нетривалу бесіду з Гейрредом.
Вони піймали попутній вітер і дісталися батькових володінь. Гейрред був на носі човна. Він першим сплигнув на землю, за тим відштовхнув човника і мовив: "Пливи тепер, і хай тебе тролі візьмуть".
Човен рушив у відкрите море, а Гейрред пішов до батька. Його добре зустріли. На той час його батько помер, Гейрред був обраний конунгом та зробився достойним мужем.
Одін і Фрігг сиділи на Хлідскьяльві та оглядали всі світи. Одін мовив: "Бачиш Ангара, свого підопічного, що він наплодив потвор із тролицею з безодні? А Гейрред, мій підопічний, став конунгом і нині тримає землі".
Фрігг мовила: "Він є скупий на харчі: морить голодом гостей, коли ïх прибуває забагато".
Одін відказав, що це велика брехня. Вони побилися об заклад.
Фрігг послала свою служницю Фуллу до Гейрреда. Та мала застерегти конунга про чужоземного чаклуна, що прибув на його землі, а впізнати його можна буде за тим, що жоден собака, навіть найлютіший, не розкриє на нього пащу.
То і справді був великий наклеп, буцімто Гейрред конунг не є щедрим на харч, але подорожнього, на якого не нападе жоден пес, він усе одно повелів схопити. Той носив синього плаща і назвався Грімніром, а більше ніц про себе не сказав, як його не розпитували. Конунг звелів віддати його на тортури, щоби зробити балакучішим, і посадити між двох палаючих багать, де той і просидів вісім ночей.
Гейрред конунг мав сина віком у десять зим, названого Агнаром на честь брата його батька. Агнар пішов до Грімніра і подав йому повний ріг, аби той напився, і сказав, що конунг чинить зле, катуючи безвинну людину. Грімнір випив. Та полум'я зростало і почало його пекти. Тоді він мовив:
1 Пломінь яскравий
плоть мені палить;
облиш мене, жару!
Одіж горить,
задути не можу,
вогонь огортає.
2 Вісім ночей я сиджу
між палючих вогнів,
ніхто не подав
питва ані ïжі,
крім Агнара єдного,
що правити має,
Гейрредів син,
землю тримати.
3 Шануйся ти, Агнаре,
щастя тобі
сам Вератюр[1] позичає;
за теє питво
отримаєш ти
істинно гарну віддяку.
4 Земля є щаслива,
я бачив, лежить
близько до асів та альвів,
а у Трудхеймі
житиме Тор
до загину богів.
5 Ідалір[2] - зветься
тая місцина,
де Улль[3] звів чертоги,
Альвхейм[4] даровано
в давні часи
6 Третій є двір,
де лагідні боги
сріблом прикрасили зали;
то - Валаскьяльв,
зведений асом
за давніх-давен.
7 Сокквабекк - чвертий,
хвилі холодні
над ним плескотять;
там Одін і Сага[7]
п'ють кожного дня
радість зі злотних чарчин.
8 Гладсхейм - то п'ятий,
де златосяйна
Вальхалла стоïть;
збирає там Хрофт
кожного дня
збройноубитих мужів.
9 Впізнати неважко,
у зали які
Одін вертає:
списи там за балки,
щити - за покрівлю,
кольчуги на лавках.
10 Впізнати неважко,
у зали які
Одін вертає:
вовк там сидить
коло брами на захід,
схилився орел нагорі.
11 Трюмхейм - то шостий,
Тьяці[8] обійстя,
моцного йотуна;
нині там Скаді живе,
світлого бога дружина,
під батьковим дахом.
12 Брейдаблік - сьомий,
зводив там Бальдр
зали своï
в землях отих,
знаю напевно,
лиха не скоєно.
13 Хімінбьорг - восьмий,
мудрого Хеймдалля
там володіння;
там божий сторож
п'є у домівці,
радісний, гарні меди.
14 Фолькванг - дев'ятий,
Фрейя[9] там править,
сидячи в залі;
половину полеглих
щодня там збирає,
Одін - всіх інших.
15 Глітнір - десятий,
має стовпи золоті,
і срібний там дах;
живе там Форсеті[10],
цілими днями
тяжби усі розбирає.
16 Ноатун[11] - одинадцятий,
зводив там Ньорд
зали своï
людей покровитель
храмом керує,
обряди виконує.[12]
17 Кущами рясніє,
високими травами
Віді - то Відара[13] землі;
син там клянеться
верхи на коні
за батька помститись.
18 Андхрімнір-кухар[14]
варить в Ельдхрімнірі[15]
плоть Сехрімніра,
м'ясо чудове;
мало хто звідає
ïжі ейнхеріïв.
19 Гері та Фрекі[16]
м'ясом годує
переможний Герфадр;
тільки вином
живиться Одін
збройнопрекрасний.
20 Хугін та Мунін[17]
щодня пролітають
над Йормунгандом[18];
страшно за Хугіна, -
раптом не верне!, -
й так само за Муніна.
21 Рине між хвиль
риба Тьодвітніра[19],
Тунду[20] потоком;
струмінь, гадаю,
не подолає
вражений в битві.
22 Вальгріндом[21] зветься
брама священна до храму,
що в полі стоïть;
древні ворота
мало хто знає
як відімкнути.
23 Брам п'ять десятків
і ще сорок входів
має, гадаю, Вальхалла;
вісім десятків ейнхерьïв
вийде із кожноï брами,
рушивши в битву останню.
24 Кімнат п'ять десятків
і сорок покоïв, гадаю,
Більскірнір[22] має;
вмістить чертог
нащадка мого
люду чимало.
25 Хейдрун - коза,
що стоïть на даху,
Лерадове[23] листя скубе;
з вимені в неï
тече світлий мед
у глек невичерпний.
26 Олень Ейктюрнір[24]
стоïть на даху,
Лерадове листя скубе;
роги роняють
краплі у Хвергельм[25],
ріки такі напувають:
27 Сід і Від,
Секін і Екін,
Свьоль і Гуннтро,
Фйорм і Фімбультул,
Рін і Реннанді,
Гіпул і Гьопул,
Гьомул і Гейрвімул, -
житла богів обтікають, -
Тюн і Він,
Тьолль і Хьолль,
Град і Гуннторін.
28 Віна - одна,
друга - то Вегсвінн,
третя - Тьоднума,
Нют і Ньот,
Нонн і Хронн,
Слід і Хрід,
Сюльг і Юльг,
Від і Ван,
Вонд і Стронд,
Гьолль і Лейптр, -
ці близь людей пробігають,
падають в Хель преісподній.
29 Кормт і Ормт
і два Керлауги
Тор переходить
кожного дня,
творить він суд
під Іггдрасілем,
тоді асів міст[26]
палає вогнями,
води священні нуртують.[27]
30 Глад і Гюллір,
Глер і Скейдбрімір,
Сільфрінтопп і Сінір,
Гісль і Фальхофнір,
Гулльтопп і Леттфеті[28], -
аси на конях тих ïздять
кожного дня,
суд ïм творити
під Іггдрасілем.
31 Кореня три
ростуть на три боки
з-під Іггдрасіля;
Хель попід першим,
другий - над турсами,
третій над родом людей.
32 Рататоск[29] - білка,
бігати має
стовбуром ясена;
орлині слова
згори він домчить,
розкаже Нідхьоггу[30] внизу.
33 Чотири там оленя,
вигнувши шиï,
зелень скубуть:
Даïн і Двалін[31],
Дунейр і Дюратрор.
34 Гаддя повзучого
під Іггдрасілем
дурневі не зрахувати:
Гоïн і Моïн,
діти Графвітніра,
Грабак і Графвьоллуд,
Офнір і Свафнір,
знаю я, мають
древо точити.
35 Аск Іггдрасіль
як потерпає,
не відають люди:
верхи ïсть олень,
стовбур гниє,
жере знизу Нідхьогг.
36 Хріст і Міст, я волію,
хай мені ріг піднесуть,
Скеггьольд і Скогуль,
Хільд і Труд,
Хльокк і Герфьотур,
Гьолль і Гейролуль,
Рандгрід і Радгрід
і Регінлейф, -
пиво ейнхеріям носять.
37 Арвак і Альсвінн[32]
сонце нагору,
стомлені, тягнуть;
ïм попід плечі
аси поклали
ковальські міхи.
38 Сваліном[33] зветься
сонячний щит,
сяйво богів;
гори і море,
відаю, спалить,
якщо упаде.
39 Сколль[34] зветься вовк,
полює на світлу богиню
до самого лісу,
інший - то Хаті,
Хродвітніра[35] син,
ïй передує на небі.
40 З Іміра плоті
створено землю,
море - із крові,
гори - з кісток,
ліси - із волосся,
а з черепу - небо.
41 Бровами його
огороджено Мідгард
богами для роду людей;
з мозку його
хмари важкіï
зробили на небі.
42 Улль привітає
і решта богів
тóго, хто полум'я втишить:
небо відкриється,
асів обитель,
тóму, хто зробить потрібне.[36]
43 Івальда діти
за давніх-давен
створили Скідбладнір,
струг найстрімкіший,
світлому Фрейрові,
синові Ньорда.
44 Аск Іггдрасіль –
краще із древ,
а Скідбладнір[37] - із човнів,
Одін - із асів,
Слейпнір[38] - із коней,
Більрьост[39] - з мостів,
Брагі[40] - зі скальдів,
Хаброк[41] - із яструбів,
а з песиків - Гарм[42].
45 Глянув я нині нагору,
до божих синів,
до них вознесуся;
мають зібратися
аси усі
в домі у Егіра,
пити у Егіра.
46 Звався я Грімніром,
звався Ганглері,
Герьяном і Хьяльмбері,
Текком і Тріді,
Тудом і Удом,
Герблінді й Харом.
47 Садом і Свіпуллем
і Саннгеталлем,
Гертейтом й Хнікаром,
Бьольверком, Фьольніром,
Грімом і Грімніром,
Глапсвідом й Фьольсвідом;
48 Сідхорттом, Сідскеггом,
Сігфадром, Хнікудом,
Альфадром, Вальфадром,
Атрідом і Фарматюром.
Ці імена
відтоді ношу,
відколи мандрую між люди.
49 Грімніром звався
я у Гейрреда,
Яльком - у Асмунда,
Кьяларом звався,
возячи сані;
Трор я на тингу,
Відур - у битві,
Оскі та Омі,
Яфнхар і Біфлінді,
Гьондлір і Харбард[43] -
поміж богами.
50 Свідур і Свідрір
я для Соккміміра,
в дурні пошив
древнього йотуна,
стало життя
сина Мідвітніра
здобиччю в битві словесній.[44]
51 Пива ти, Гейрреде,
пив забагато;
тяжко образив ти гостя,
не буде тобі
допомоги від мене,
ані од решти ейнхер'ïв,
ані від Одіна шани.
52 Багато я мовив,
а ти мало втямив,
недобрий твій друг[45];
меч мого друга
бачу я нині
весь у крові.
53 Жертву, вражену лезом,
нині отримає Ігг,
знаю про тебе:
життя добігає кінця;
діси розгнівані[46],
нині ти зможеш
Одіна взріти,
тому підійди, як посмієш.
54 Одіном нині назвуся,
Ігг мені інше ім'я,
звався я Тундом,
Ваком і Скілфінгом,
Вафудом і Хрофтатюром,
Гаутом й Яльком між асів,
Офніром, Свафніром, -
гадаю, слова ці
всі стали мною єдиним[47].
Гейрред конунг сидів, тримаючи на колінах меча, оголеного до половини. Почувши, що Одін наближається, він підвівся, щоб закрити Одіна від полум'я. Меч випав з його руки і встряв руків'ям донизу. Конунг спіткнувся і перечепився, меч його прохромив, і він помер. Тоді Одін зник. Ангар же став конунгом і довго правив.
Примітки і коментарі
Своïм головним змістом ця пісня подібна до "Бесіди з Вафтрудніром", але, на відміну від неï, побудована як монолог Одіна, що ділиться із юним Агнаром знаннями міфологічного характеру на знак подяки. Тут Одін переважно змальовує будову "Верхнього світу", де мешкають аси.
Сюжет прозового обрамлення пісні потребує, на мою думку, спеціальних коментарів, які допоможуть краще зрозуміти нордичну ментальність.
По-перше, мотив братовбивства. Бо ж Гейрред, відштовхнувши човен із братом від берега, фактично відправив його поза межі Кола Земного: хай, мовляв, тролі тебе візьмуть! Цей підступ підказав йому ніхто інший, як Одін. Які спонуки рухали однооким богом - хто його зна. Цікаво інше. Часто доводиться читати, що у язичницькій культурі братовбивство є річчю цілком природною і навіть похвальною. Ба й справді: Ромул укотрупив Рема і став героєм, брати-Пандави завзято різали родичів-Кауравів на Курукшетрі під завивання Крішни, наш святий Володимир замовив убивство брата свого Ярополка... "чи сказано досить"? Але. Вбивства родичів, особливо серед вінценосних сімей, аж ніяк не припинилися із прийняттям християнства, яке начебто "пом'якшило звичаï". Та й за поганства, притаманного родоплемінному устроєві, братовбивство мало неоднозначне трактування. Знищивши людину власного роду, вбивця зменшував родову міць не лише на матеріальному рівні, а на духовному: адже тим самим провокував появу ображеного, розгніваного духа, що міг мститися всьому родові за свою смерть (звідти почасти образ упиря, що нападає на своïх прижиттєвих близьких). У "Повчаннях Високого" братовбивця і його нащадки прямо названі тими, кому не можна довіряти. У "Беовульфі" королівський радник Унферт, попри свою мужність і звитягу, заплямований убивством братів. Гудрун із "Саги про Вольсунгів" жахливо мститься чоловікові (Атлі) за братів.
"Чи сказано досить?" (с).
У "Промовах Грімніра" кара за фактичне убивство брата відтермінована, проте неуникненна. Гейрред конунг при всій своïй щедрості та інших чеснотах не проходить випробування, порушивши закон гостинності. Звичайно, саме за це, а не за той давній злочин карає його Одін. Але чи такий уже Гейрред гарний правитель, коли так легко піддається впливам? Чи міг він не послухатися поради Одіна, чи міг згодом не зважати на слова служниці Фрігг? І чи не за ту психічну піддатливість - у тому числі - Одін його покарав? Цілком імовірний ідейний лейтмотив "Промов Грімніра" полягає у тому, що справді гідний властитель не починає свого шляху із убивства родичів.
Але цей коментар скидається на банальну раціоналізацію, тому розглянемо ритуально-міфічний аспект цієï пісні, а саме - жертвопринесення.
У фундаментальній праці Дж. Фрезера "Золота гілка" досліджено різні види актуалізаціï архетипу Священного Правителя, чи пак Царя-Мага. Згідно теоріï Фрезера, мало не всім архаïчним суспільствам на певному етапі розвитку робився притаманним образ вождя, що втілював чільне божество і був його земним "заступником". Якщо спільноту спіткало якесь лихо - байдуже, програна війна, епідемія, засуха, мороз, неврожай, - провину покладали на священного правителя - ач, не такий уже і священний, не можеш домовитися з богами. Царя, в якого вийшов "термін придатності", приносили в жертву: почасти у якості покарання, почасти задля оновлення світу.
На мою думку, саме таке "оновлення" змальовано у пісні "Промови Грімніра". Вісім ночей сидіння Одіна між двох багать (дія відбувається у дев'яту ніч), як і його міфологічні спічі - ніщо інше, як підготовка до ритуалу. Невипадкова присутність і сина конунга: адже Одін благословив його на правління, передавши йому таким чином батьків фарн, цебто містичну владу. Звичайно, на момент запису пісні мотив "оновлення конунга" був уже підзабутий і не становив для авдиторіï такого інтересу, як всі оті міфологічні описи, що ïх промовляє Одін. Взагалі, як відзначав Гуревич, "Старша Едда" сповнена різних ритуально-містичних рудиментів, багато з яких стосуються саме людських жертвопринесень.
Ім'я "Грімнір" означає "Той, що під личиною", і вказує на чарівницьку здатність Одіна приймати різні подоби.
[1] Вератюр - Одін, від імені "Тюр": нордичний бог "правильноï", "статусноï" війни, судового двобою, раніше, ймовірно, голова пантеону (принаймні на локальному рівні); згодом "делегував" частину повноважень Одіну і ввійшов до традиціï у якості його сина.
[2] Ідалір - "Тисова долина"; з тисів робили луки (в тому числі знамениті англійські longbow, з яких хлопці Робіна Гуда полювали на оленів і шерифів), а лук і лижі - атрибути Улля.
[3] Улль - шановане у гірських районах Норвегіï та Швеціï божество, ймовірно дуже давнього (чи не палеолітичного!) походження, покровитель мисливців.
[4] Альвхейм - досл. "Альвата хата", житло альвів.
[5] Фрейр - син Ньорда (див. мою примітку до строфи 38 пісні "Бесіда з Вафтрудніром"), вельми шановане божество з роду ванів, покровитель стану бондів, відповідальний за водойми, плодючість, "статусне" мореплавство (таке, що не передбачає кривавих набігів). Його частенько зображали зі здоровенним фалосом.
[6] ...сильними (tivar) - богами.
[7] Сага - йдеться про Фрігг. Зі словом "сага" (літературний жанр), швидше за все, нічого спільного, це просто омоніми.
[8] Тьяці - йотун, якого за одною з версій убив Одін, за іншою - Тор за допомоги Локі. Скаді - його дочка (імовірно, до речі, що спочатку це було божество, еквівалентне Уллю, його жіночий, "зимовий" варіант - пор. із Артемідою еллінів), що прийшла до богів просити у якості викупу за батька собі чоловіка зі стану асів. Мабуть, аси могли просто вбити ïï чи прогнати, але, будучи хлопцями цивілізованими, не схотіли запаскуджувати кров'ю власне житло, тому запропонували Скаді обрати собі чоловіка, дивлячись не на обличчя, а на... ноги. Їй дуже сподобалася одна пара ніжок, і, подумавши, що це Бальдр, найгарніший із асів, обрала його. На ïï жаль, то виявився Ньорд. Їхнє подружнє життя не склалося: жити на березі моря Скаді не змогла, бо ïï дратувало квиління чайок, а Ньорд не бажав мешкати в горах, бо вовче виття заважало йому спати. До речі, цей мотив (коли подружжя не мешкає разом через подібні гірсько-моряцькі проблеми) загалом популярний у германському фольклорі.
[9] Фрейя - дочка Ньорда, сестра Фрейра, нордична Афродіта, хоч, як випливає зі строфи 14, і не без певних мілітарних конотацій. Також вважалася богинею чарів і всякоï розпусти. Їздила на колісниці, запряженій кицями.
[10] Форсеті - "Головуючий на тингу", бог правосуддя і закону, ймовірно, фризького походження (пор. фризьке Foseti).
[11] Назви дворів (строфи 7,8, 11-16) перекладаються наступним чином:
Сокквабекк - "Вантажений лавками"; Гладсхейм - "Радісне житло"; Трюмхейм - "Гамірне житло"; Фолькванг - "Поле битви"; Глітнір - "Блискучий"; Ноатун - "Корабельне місце".
[12] У цій строфі Ньорд постає як ісландський годі - голова годорду (округи), на "балансі" якого був язичницький храм (згодом - церква), і обов'язок виконувати ритуали, - ще одна актуалізація архетипу Священного Правителя.
[13] Відар - син Одіна, що помститься за нього у Рагнарьок (див. строфу 55 "Пророцтва Вельви" і строфу 53 "Бесіди з Вафтрудніром").
[14] Андхрімнір-кухар - в оригіналі просто "Андхрімнір".
[15] Ельдхрімнір - казан, у якому вариться м'ясо вепра Сехрімніра; цю свинюку можна ïсти безкінечно, позаяк на кістках за ніч наростає м'ясце. Елемент -хрім (hrim) в усіх трьох словах не має нічого спільного із хрімтурсами, бо перекладається як "сажа".
[16] Гері та Фрекі - відповідно "Жадібний" і "Ненаситець", вовки, хатні тваринки Одіна.
[17] Хугін (від huga - "думати) - "Розумний"; Мунін (від muna - "пам'ятати") - Пам'ятливий, - круки Одіна, що цілий день літають понад світом, а тоді розповідають хазяïну, що бачили.
[18] ...над Йормунгандом - над Світовим Змієм, що оперізує всесвіт, тобто над цілим світом.
[19] риба Тьодвітніра - імовірно, Йормунганд; Тьодвітнір - вовк Фенрір.
[20] Тунд - "Роздута", ріка, що оперізує Вальхаллу.
[21] Вальгрінд - "Брама мертвих", головні ворота Вальхалли.
[22] Більскірнір - "Світлобагатий", чертог Тора.
[23] Лерад - ясен Іггдрасіль.
[24] Ейктюрнір - досл. "Дуборогий".
[25] Хвергельм (Хвергельмір) - "Кипучий казан", джерело у Хель.
[26] ...асів міст - веселка; ця споруда більше відома в нордичній традиціï під назвами "Більрьост" і "Біфрьост" - досл. "Тряський шлях".
[27] Назви рік зі строф 27-29 здебільшого можна перекласти. Так, Сід - "Повільна", Від - "Широка", Свьоль - "Холодна", Фімбультул - "Чарівний співець", Гейрвімул - "Сповнена списами", Слід - "Отруйна" (згадується у "Пророцтві Вельви"), Сюльг/Сільг - "Ковток", Юльг/Ільг - "Вовчиця", Лейптр/Лейфтр - "Блискавка"; Рін, імовірно, це Райн, а Віна, імовірно, - Двіна.
[28] Імена конячок асів перекладаються наступним чином:
Глад - "Радісний"; Гюллір - "Золотавий"; Глер - "Світло"; Скейдбрімір - "Той, що фурчить на бігу"; Сільфрінтопп - "Срібляста холка"; Сінір - "Жилавий"; Гісль - "Сяючий"; Фальхофнір - "Мохноногий"; Гулльтопп - "Золота холка"; Леттфеті - "Легконогий".
[29] Рататоск - "Гризозуб", вірогідно - далекий родич мультяшноï миші наймення Рататуй.
[30] Нідхьогг - чорний змій, що пожирає трупи в Хель (див. строфи 39 і 66 "Пророцтва Вельви").
[31] Олені Даïн і Двалін не мають до тезок з народу двергів жодного стосунку.
[32] Арвак і Альсвінн - відповідно "Ранній" та "Прудкий": конячки, що тягнуть сонце небосхилом. Ковальські міхи боги поклали на них чи то щоби роздмухувати жар сонця, чи то зі щирого садизму.
[33] Свалін - досл. "Охолоджувач", чи пак "Холодильник". Він начебто має брати на себе частину сонячного жару. Взагалі, образ сонячного щита, що ïде небом на возику, відомий на Півночі ще з доби Бронзи (найвідоміший артефакт - так звана Трундхольмська солярна колісниця з Північно-Західноï Зеландіï, описана зокрема археологом Оле Кліндтом-Йенсеном у його книзі "Данія до вікінгів").
[34] Сколль - "Омана"; Хаті - "Ненависть".
[35] Хродвітнір - вовчик Фенрір.
[36] У строфі 42 Одін радить загасити вогонь, щоби дим розвіявся і відкрилося небо.
[37] Скідбладнір - "Дошкобудований", корабель Фрейра, що його за потреби можна розібрати і сховати до гаманця. У його вітрила завжди дує попутній вітер.
[38] Слейпнір - "Швидкоковзаючий", чарівний восьминогий кінь Одіна.
[39] Більрьост - веселка (див. примітку до строфи 29).
[40] Брагі - норвезький скальд ІХ століття на прізвисько Старий, що згодом став божественним покровителем поезіï (чи то просто цікавий збіг імен).
[41] Хаброк - "Довгі штани", натяк на характерне оперення на яструбиних ногах.
[42] Гарм - хтонічний песик, що проковтне місяць (див. строфу 44 "Пророцтва Вельви").
[43] Деякі псевдоніми Одіна у строфах 46-49 можна перекласти так:
Грімнір - "Той, що під личиною"; Ганглері - "Мандрівник"; Тріді - "Третій"; Герьян - "Повелитель воïнів"; Хар - "Сивий" чи "Високий"; Сад - "Ситий", "Вдоволений" (а ніякий не "де Сад", як дехто вже припустив!); Хнікар - різновид морських потвор, чудовисько, що може приймати подобу гидкого жмутку водоростей або прегарного коня, в шотландському острівному фольклорі відома як "кельпі", згадується також у монографіï Бенджаміна Торпа "Нордична міфологія"; Больверк - "Лиходій" (див. "Молодшу Едду" чи мій коментар до "Повчань Високого"); Сігфадр - "Батько перемог"; Альфадр - "Всебатько"; Вальфадр - "Батько полеглих"; Кьялар (...) возячи сані (Kjalar, // er ek kjálka dró) - гра слів: kjálka - це санчата, ґринджоли, одначе жодноï іншоï згадки про те, як Одін тягав сані, мені не відомо; Яфнхар - імовірно, "Рівновисокий", Харбард - "Сивобородий" (див. "Пісню про Харбарда" зі "Старшоï Едди").
[44] У строфі 50 йдеться, швидше за все, про поïздку Одіна до велета Вафтрудніра (див. пісню "Бесіда з Вафтрудніром").
[45] ...недобрий твій друг, - себто Одін, що здумав чергову капость.
[46] ...діси розгнівані - діси, духи-хранителі, покинули тебе.
[47] ...гадаю, слова ці // всі стали мною єдиним, - ці рядки можна тлумачити так, що кожне з імен Одіна позначає якусь одну його властивість, але зрештою всі ці властивості зливаються в єдиному образі; Одін набуває цілісності, втілюючи всі своï жахливі епітети. Не кожен витримає таке видиво! Бідний, бідний Гейрред конунг...