- Rus
- Ukr
Мелодія Ґуннара
Поема, написана ісландським вченим та священиком Ґуннаром Пальссоном (приб. 1712-1793) і віднайдена 1780 року Ґудмундуром Маґнуссоном серед інших еддичних поем. Тривалий час її помилково вважали втраченою піснею “Старшої Едди”, поки в ХІХ столітті остаточно не було доведено, що це є майстерна підробка. Що найприкметніше, сам автор ніколи не заявляв власних авторських прав й не спростовував приналежність даної поеми до еддичних. Переклад та коментарі - Ілько Біленко-Шумахер.
1 Це було, коли Ґуннара[1]
на смерть прирекли,
Ґьюкі[2] сина,
в Ґрабака палатах[3].
Ноги вільні були
для хорошого співу,
руки ж зв’язано було
міцним ланцюгом.
2 Він арфу схопив,
спраглий до життя,
аби не виказати
власного страху;
зручно розміщено
арфові струни було,
пальцями ніг заграв
наслідник престолу.
3 Заспівав тоді Ґуннар
і так говорив,
а арфа звучала,
неначе людина
(та не так приємно,
якби це був лебідь),
і повнилась зала
золотими рядками змій:
4 “Знаю, що сестру
за найгіршого віддали,
кому Нівлунґи[4] стали
найгіршими з ворогів.
Запросив Атлі[5] у гості
Гьоґні[6] та Ґуннара,
ніби ж і родичів,
але вбиті обидва.
5 Вбивство здійснити взявся
просто під час бенкету,
посіявши розбрат
під час пиятики.
Чим більше бажання
до тривалого життя,
тим більше зникає
довіра в віках.
6 Чому ж ти так, Атлі,
розбрат посіяв?
Самостійно Брюнгільд[7]
собі смерть заподіяла,
а Сіґурд[8] загинув
від рани кривавої.
Чому ж хочеш ти, щоб Ґудрун[9]
ридала невтішно?
7 Гуґін[10] давно сказав,
що літає високо,
яка біда на нас чекає,
як рідні загинуть.
Казала Брюнгільд мені,
Будлі[11] донька,
як Атлі збирається
зрадити нас.
8 Те саме Ґлаумвьор[12] казала,
як удвох ми були
востаннє тоді
в нашому ліжкові
(зринають у пам’яті
мрії нездійсненні):
«Не їдь, Ґуннаре!
Зрадить вас Атлі.
9 Спис я бачила, твоєю
кров’ю омитий він;
шибеницю, підготовлену
для Ґьюкі синів.
Видається мені, що діси[13]
вже зачекались на вас.
Я переконана – братам
зраду вже заготовано.”
10 Казала й Костбєра[14],
що була дружиною Гьоґні,
про рун віщування лихе
та сни оповідала злі.
Калатало серце
в жіночих грудях,
та ж ніхто не боявся
жахливої смерті.
11 Мають норни[15] для нас
відведений вік,
нащадків Ґьюкі,
за волею Одіна.
Долі нитки
обриваються спішно;
зникає удача –
покладайся на розум.
12 Радію я, Атлі,
що ти не отримаєш
червоних перснів,
що власністю Грєйдмара[16] були.
Єдиний знаю, де ті скарби
заховані лежать,
адже ви Гьоґні
серце вирізали.
13 Радію я, Атлі,
що гунська отара
Гьоґні, що сміявся,
серце вирізала.
Не пали духом Гнівлунґи
від ран болючих,
не здригнулись вони
й перед смерті обличчям.
14 Радію я, Атлі,
що багато в тебе
загиблих мужів,
яких було вбито
нашими мечами
перед нашим падінням.
Маєш перед собою, сестро,
пораненого свого брата.
15 Та не боїться Ґуннар,
доблесний муж,
Ґьюкі син,
спокус Ґраввітніра[17],
не боїться приходу
він Батька боїв[18]:
до всього готовий
наслідник престолу.
16 Швидше хай мені Ґоін[19]
серце розриває
та Нідгьоґґ[20]
нирки висмоктує,
печінку видирають,
аніж дочекаєтеся,
що я духом паду.
17 І буде для Ґудрун
привід для помсти,
адже зрадив нас
Атлі підступно.
Вона тобі, конунґе,
подасть серця
дитинчат твоїх
теплі ще до вечері,
18 і замішаний мед
на крові їх ти будеш
пити із чаш,
що були черепами.
Це тебе направду
сильно ужалить,
коли Ґудрун викриє
злочини ці.
19 Покриє твоя ганьба
все Скьйольдунґів[23] минуле.
Ти приніс швидкий кінець,
порушив наше братерство.
І буде це скоро,
що рідна наша
сестра тобі у відповідь
за шахрайство відплатить.
20 Проти тебе Ґудрун
зі списом вийде
а поруч із нею
Нівлунґ постане.
Буде грати в палатах
вогонь в тебе червоний,
а тоді у Настрьонді[24]
віддадуть тебе Нідгьоґґові.
21 Заснули тепер Ґрабак
і Ґраввітнір,
Ґоін та Моін[25],
і Ґраввьоллуд[26],
отруйні,
Над[29] та Нідгьоґґ,
та інші всі змії,
під арфи гру.
22 Одна не заснула,
Атлі зміїна матір,
вжалила мене
просто у серце,
печінку висмоктує
та легені видирає.
Не буде довшого життя
наслідникові престолу.
23 Зупинись тепер, арфо,
адже відходжу я
у Вальгалли[32]
широкі палати,
пити з асами[33]
із кубків коштовних
та поїдати Сєгрімніра[34]
на святі в Одіна.
24 Тепер Ґуннара мелодію
дограно до кінця,
я всіх вас розважав
в останній раз.
Тож покидаю я
тепер цю справу –
пальцями ніг перебирати
струни на арфі.”
Примітки:
[1] Ґуннар (Гунтер в “Пісні про Нібелунґів”) – був історичною особою, бурґундським королем Ґундагаром (приб. 385 – 436; роки правління: приб. 406 – 436).
[2] Ґьюкі – Бурґундський король Ґібікка (? – 407), батько Ґундомара І, Ґундагара та Ґізельгера.
[3] … в Ґрабака палатах… – В ямі зі зміями. Ґрабак – змій, який живе під корінням ясеня Іґґдрасілль. Ім’я цього змія можна перекласти як “сіра спина” або “сіроспинний”.
Іґґдрасілль – Світове дерево, на якому тримались всі дев’ять світів скандинавської космології. Це вічнозелений ясен. Назву можна перекласти як “жахливий кінь”, “кінь Жахливого” або ж “кінь Одіна” (адже епітет “жахливий” (“Yggr”) є одним з імен Одінна).
[4] Нівлунґи – Те саме, що й Нібелунґи (також Гнівлунґи). Саме походження терміну доволі непевне. Нібелунґами звався нарід, який колись володів золотом та коштовностями, що їх Сіґурд забрав у Фавніра. Потім ця назва перейшла на бурґундів, до яких доєднався Сіґурд. Так бурґундів йменували й після загибелі Сіґурда. Що це був за народ, який перше називався Нібелунґами або Нівлунґами – не відомо.
[5] Атлі – В германських та скандинавських переказах – Аттіла (? – 453), вождь гунів (434 – 453).
[6] Гьоґні (Гаґен в “Пісні про Нібелунґів”) – брат Ґуннара, антигерой, який має намір вбити Сіґурда.
[7] Брюнгільд – Валькірія Сіґрдріва, яку розбудив Сіґурд. Під таким іменем вона зустрічається в різних версіях легенди набагато частіше.
[8] Сіґурд Сіґмундссон – Найвеличніший герой скандинавського та германського епосів, фігурує у “Старшій Едді”, “Молодшій Едді” Сноррі Стурлусона, “Сазі про Вьольсунґів”, “Пісні про Нібелунґів”, “Кудруні” та низці інших літературних пам’яток.
[9] Ґудрун Ґьюкадоттір – Дружина Сіґурда, також відома своїм німецьким варіантом імені Крімгільд. Донька вождя бурґундів Ґьюкі, який жив у V столітті.
[10] Гуґін – Один з двох воронів Одіна. Гуґін означає “Той, Хто Мислить”, Мунін (другий ворон) – “Той, Хто Пам’ятає”. Ці ворони облітають весь світ, а потім оповідають Одінові про те, що в світі твориться.
Одін – Найвищий бог скандинавського пантеону, бог мудрості, війни, поезії, полювання, перемоги тощо.
[11] Будлі – Вождь гунів, за низкою переказів батько Атлі та Брюнгільд.
[12] Ґлаумвьор – Друга дружина Ґуннара (після смерті Брюнгільд). Насправді Ґуннар був закоханий в сестру Брюнгільд та Атлі Оддрун, але Атлі не віддавав її заміж. Тоді Ґуннар одружився з Ґлаумвьор, але продовжував таємно зустрічатися з Оддрун (припустимо таке на основі деяких еддичних поезій, на приклад “Другої пісні про Ґудрун”). Ім’я Ґлаумвьор доволі важко перекласти однозначно, адже це може бути й як “Пустотлива”, так й “Звучна Далекоглядність”, або ж “Вибухова”.
[13] Діси – Божественні діви, які можуть як допомагати, так і виступати ворожими богинями щодо воїна. До них відносяться й норни з валькіріями.
[14] Костбєра – Дружина Гьоґні, матір чотирьох його синів: Соляра, Снєвара, Гнівлунґа та Ґьюкі. Ім’я можна перекласти як “Стан Боротьби”.
[15] Норни – Три жінки-чарівниці, які визначають долі світу, людей та богів, можуть передбачати майбутнє. Ім’я першої Урд (Минуле або Доля), ім’я другої Вєрданді (Теперішнє або Становлення), ім’я третьої Скульд (Майбутнє або Борг).
[16] Грєйдмар – Чарівник, вважається королем карликів (або гномів), хоча сам може бути й велетнем (йотуном).
[17] Ґраввітнір – Один зі зміїв, батько зміїв Ґоіна (див. прим. 20) та Моіна (див. прим. 26). Ім’я можна перекласти як “Вовк Із Рову” або “Вовк З Ями”.
[18] Батько боїв – Одін.
[19] Ґоін – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль.
[20] Нідгьоґґ – Чорний блискучий дракон, який поїдає коріння світового дерева Іґґдрасілль. Також харчується грішниками, порушниками присяг та підступними вбивцями.
[21] Лін – Змій, який живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль, може також бути драконом.
[22] Ланґбак – Змій, ім’я якого можна перекласти як “Довгоспинний” або “Довга Спина”.
[23] Скьйольдунґи – Легендарний данський рід конунґів. До чого тут Скьйольдунґи – не зрозуміло. Швидше за все, зі Скьйольдунґами тут асоціюється або рід Нібелунґів (що швидше), або рід самого Атлі.
[24] Настрьонд – Одна з палат в підземному царстві (Гєль), в якій мешкає дракон Нідгьоґґ. Туди потрапляють грішники, зрадники та вбивці, яких цей дракон поїдає. Перекласти можна як “Берег Трупів”.
[25] Моін – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль.
[26] Ґраввьоллуд – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль. Ім’я важке для ідентифікації, але можна припустити щось подібне до “Той, Хто Риє Траншеї”.
[27] Овнір – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль. Також це одне з імен Одіна. Ім’я важке для ідентифікації, але можна припустити щось подібне до “Такий, Що Бентежить” або “Збентежений”.
[28] Свавнір – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль. Також це одне з імен Одінна. Ім’я важке для ідентифікації, але можна припустити щось подібне до “Вбивця”.
[29] Над – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль. Швидше за все, ім’я так й перекладається: “Змій”.
[30] Грінґ – Один зі зміїв, що живе під корінням світового дерева Іґґдрасілль. Ім’я перекладається як “Коло”, “Кільце”.
[31] Гьоґґвард – Розуміємо, що це ще один змій з-під коріння ясеня Іґґдрасілля, але ідентифікувати його якось ближче не вдається.
[32] Вальгалла – Житло Одіна, в якому він приймав загиблих у бою воїнів (їх звали тут ейнгєрії).
[33] Аси – Головні боги скандинавського пантеону. На противагу їм також існують вани – теж боги, ворогуюча сторона, з якою було укладено перемир’я. Якщо останні переважно асоціюються з плодючістю та більше належать до землеробської культури, то аси є більш войовничими богами й переважно належать саме до воєнного аспекту життя скандинавів. В результаті укладеного перемир’я аси та вани обмінялися “заручниками”.
[34] Сєгрімнір – Кабан, якого до столу ейнгєріям кожного дня готує кухар Вальгалли Ангрімнір. Цей кабан оживає одразу, як його доїдають.
Ейнгєрії – Найкращі загиблі воїни, яких забрали до Вальгалли валькірії.
Валькірії – Жіночі божества, що прислуговують Одінові. Літають над полем бою й збирають загиблих воїнів, аби ті потрапили до Вальгалли.